Помер найстарший хмельничанин, який нещодавно відзначив 104-й день народження

Івану Грибу було 104 роки...

19 січня Івана Гриба вітали зі 104-м днем народження. Він був найстаршим мешканець Хмельницького.

Але… вчора серце Івана Івановича перестало битися. Завтра його в останню путь проводжатимуть близькі, родичі, знайомі.
Нагадаємо, Іван Гриб народився 19 січня 1908 року. Брав участь у Великій Вітчизняній війні, під час бойових дій був важко поранений внаслідок чого отримав інвалідність І групи. Під час війни, Іван Гриб, потрапив у фашистський полон. Після втечі 6 років відбув у ГУЛАГу, згодом був реабілітований за відсутності складу злочину. Мав 76 років загального трудового стажу в сфері зв’язку. У шлюбі із дружиною, Неонілою Михайлівною, прожив 80 років. Виховали 2-х дочок. Має 4 онуки і 4 правнуки.
Редакція газети «Є» висловлює свої співчуття близьким та рідним Івана Гриба. Нехай земля Івану Івановичу буде пухом.
 

Привітали довгожителя

Вчора найстаршому хмельничанину виповнилося 104 роки

Іван Гриб, найстарший мешканець Хмельницького, відсвяткував свій 104-й день народження. Іван Іванович народився 19 січня 1908 року. Брав участь у Великій Вітчизняній війні, під час бойових дій був важко поранений внаслідок чого отримав інвалідність І групи. Під час війни, Іван Гриб, потрапив у фашистський полон. Після втечі 6 років відбув у ГУЛАГу, згодом був реабілітований за відсутності складу злочину.

Секрети довголіття Євдокії Стецюк

Довгожителька, який вже 107 років, мріє повернутися в рідне село

107-річна мешканка Білогірського району каже, що найкращий засіб від всіх недуг - молитва

Баба Явдоха сидить у глибокій зажурі біля вікна. Не радує її ні веселий хоровод сніжинок, що дружно кружляють у вихорі зимової заметілі, ні теплі і лагідні слова, обслуговуючого персоналу Білогірського будинку-інтернату для престарілих. Хоча тут створено всі умови для одиноких стареньких людей, вона думками лине до своєї оселі у недалекі від райцентру рідні Синютки.
І раптом на її обличчі з’являється невимовна радість. Ще здалеку через вікно побачила знайому постать Люби Юрківської. Колись вона працювала в їхньому селі соціальним працівником, допомагала старенькій наводити порядок у хаті, поратися по господарству. А тепер головує у Гулівецькій сільські раді, до якої входять Синютки. Не може бабуся натішитися Любою. Дуже добра у неї душа. Своїх клопотів, як кажуть, хоч відбавляй, але завжди, коли приїжджає ...

Євдокія Стецюк зустріла сто сьому зиму

Євдокія Стецюк

Саме стільки літ виповнилося найстаршій жительці Білогірщини.

Народилася вона 15 грудня 1904 року в недалекому від райцентру селі Синютки. Життєва дорога довгожительки, як і більшості мешканців старшого покоління, не була всипана пелюстками троянд. Усе життя одна – як билиночка в полі. Пережила два голодомори, страшні роки сталінських репресій. Під час Великої Вітчизняної війни втратила всю свою рідню, на власні очі бачила, як фашисти спалили її рідне село. І хоча дивом вдалося уникнути примусових робіт в Німеччині, Євдокія Сергіївна зізнається, що й в тилу ворога життя було також не з медом. Важко працювала з ранку до пізньої ночі.
Після війни багато років поспіль трудилася в колгоспі. Очолювала буряківничу ланку, була бригадиром рільничої бригади. Односельці її навіть обирали головою сільської ради. Згодом працювала продавцем магазину, в сільському дитячому садку.
За ...

73 роки разом

Невпинно до нас наближається 9 Травня. Незабаром будемо святкувати 66-ту весну Перемоги. На жаль, з кожним роком очевидці тих подій, наші воїни-визволителі відходять за межу вічності.

Цікаво спілкуватися з ветеранами, які можуть поділитися своїми спогадами, відчуттями, розказати, як було і через які випробування довелося пройти. Завітавши до Андрія Михайловича Шеремета з села Семенів Білогірського району, дізналися про ті далекі події 1941-1942 років.
Андрій Михайлович народився 8 бе­резня 1919 року. Після закінчення школи працював у колгоспі. Пригадує стару хату і колгоспний садок, який рясно родив яблуками. Дитинство було голодним і тому їх так хотілося! Важко жилося, треба було працювати, не покладаючи рук. А у 1939 році чоловік пішов служити в лави радянської армії. Служив у різних містах. Коли почалася війна, він разом з частиною, у якій служив, був в Таджикистані. У 1942 році – потрапив у Ворошиловград. «Знаєте, війна – то є війна. Було дуже страшно. Ворог йшов у наступ навіть у негоду, коли ...

В полку довгожителів прибуло (ВІДЕО)

В Хмельницькому зі сторічним ювілеєм вітали ветерана ВВВ та театрала Василя Клименчука

Народився Василь Клименчук 22 березня 1911 року на Київщині, у мальовничому селі Слобода, Тетіївського району у селянській сім’ї.

Василь Клименчук – учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, інвалід війни І групи. У 1939-40 роки брав участь у Фінській війні. Від першого до останнього дня воював на фронтах Великої Вітчизняної, був заступником командира полку. Полковник у відставці, ветеран Збройних сил, має чимало державних нагород СРСР та України. Відзначений орденами: Червоного Прапора, Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни, двома орденами Червона Зірка; багатьма медалями.

Окремим рядком славної трудової біографії Василя Клименчука значиться його діяльність в театрі імені Г.Петровського. Театру Василь Клименчук віддав найбільшу частину трудового життя — 35 років ...

«Дуб на Товтрику»

На картинах Станіслава Гуменюка чимало подільських пейзажів. Знайшов своє відображення на полотні і старезний дуб.

Так в народі називають дерево, яке росте неподалік Сатанівських курортів і котрому, за неофіційним підрахунком, близько 600 років

Дуб виявив городоцький художник Станіслав Гуменюк. Чоловік любить залишатися наодинці з природою, збирати гриби та ягоди, набиратися натхнення та писати пейзажі. Так одного разу вийшов на дуби. Про те, що у цьому лісі є старі дерева, чув  від своєї бабусі. А допитливості Станіслава Тадеушовича вистачить на десяток шестирічних чомучок. От і почав збирати інформацію про дерева, розпитував місцевих мешканців, консультувався у   фахівців. «До дерева я возив істориків, які проводять у нас в районі розкопки (на Городоччині кілька років поспіль ведуться розкопки скіфських курганів — авт.). Вони здивувалися побачивши дуба. Крім того, я розпитував лісника. Він мені пояснив, що цей дуб витримав сім чи вісім порубок. А одна  порубка – це сімдесят-вісімдесят років. Я привозив милуватися на велетня поляків...

90 років – не вік

89-літня Наталя Білик щоранку впродовж 30 хвилин робить зарядку.

Доводить мешканка Ярмолинець Наталя Білик, яка не тільки сама живе активно, а й допомагає іншим

Наталю Петрівну, якій у цьому році виповнюється 90, у Ярмолинцях знають усі. Вона – волонтер місцевого територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Жінка (бабусею її гріх назвати) допомагає тим, хто не в змозі сам себе обійти - приносить їм продукти, ліки, здійснює нескладні медичні процедури, допомагає по господарству… А ще - щоранку, в будь-яку погоду, обливається холодною водою, качає прес, стоїть на голові та робить шпагат…
«Нас у мами було дванадцятеро, – розповідає Наталя Петрівна. – Пам’ятаю, їй було 50, а батькові – 62, коли вона останнього народила. Нині в живих залишилася лише я одна».
Пальто, фарбоване зеленкою
Народилась вона у голодному 1921 році, і впродовж життя їй ще тричі довелося пережити цей стан. Згадує, як одинадцятирічною ...

Хмельничанин відзначає 103-й день народження

Сьогодні одному з найстарших мешканців міста Хмельницького Івану Грибу виповнилося 103 роки

Із поважною датою Івана Івановича, від імені міського голови Сергія Мельника, привітала перший заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Людмила Погорілець Гриб Іван Іванович народився 19 (6 за старим стилем) січня 1908 року. Брав участь у Великій Вітчизняній війні, під час бойових дій був важко поранений, внаслідок чого отримав інвалідність І групи. Під час війни Іван Гриб потрапив до фашистського полону. Після втечі 6 років відбув у ГУЛАГу, згодом був реабілітований за відсутності складу злочину. Має 76 років загального трудового стажу в сфері зв’язку.