16-а сесія Хмельницької міської ради. Очікуваний конфлікт відбувся

Чергова 16-а сесія міської ради викликала чималий інтерес у певних колах міської громади — насамперед серед представників ЗМІ та “старших” колег міських обранців з обласної ради.

Пояснити інтерес саме до цієї сесії можна було різними факторами. З одного боку, на цьому засіданні була представлена щорічна інформація міськ-відділу УМВСУ у Хмельницькій області про план боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку. З іншого боку, для позарадівського загалу не було таємниці щодо внутрішньої інтриги у середовищі міського депутатського корпусу, пов’язаного з його переформатуванням через скорочення лав фракції ВО “Батьківщина”. Певної гостроти додавало і пікетування сесії посланцями деяких садівничих товариств, пов’язане з приватизацією земельних ділянок. Варто сказати, що спільне очікування перебігом сесійних подій себе виправдало: кожна зацікавлена сторона отримала те, що хотіла. І навіть більше.

Щодо інформації правоохоронного відомства, то вона була докладною ...

«З дитсадочка зробили прохідний двір»

Батьки переживають за здоров’я і безпеку своїх дітей

Хмельницький дитячий дошкільний навчальний заклад №40 на вулиці Тернопільській відвідують близько трьохсот діток. Батьки скаржаться, що дитсадок перетворився на прохідний двір. Тут і собак вигулюють, і спиртне розпивають. Дійшло до того. що Територією стали їздити вантажні таксі.

Перед навчальним роком огорожу садочку підлатали. Встановили нові ворота (одну половину воріт вкрали влітку). Потік машин припинили, на певний час закриваючи запасні ворота. А от з пішоходами все виявилося набагато складніше. Мешканці кількох наколишніх будинків звикли ходити через садочок. Обійти кілька сотень метрів ліньки. Сюдою і діток водять, і інші мешканці ходять на зупинку.

«Я щоранку веду дитину, і щоранку назустріч мені йде чоловік похилого віку. І скільки йде, стільки кашляє. Кашляє і плює на землю. Поки пройде...

Родина Гонтар каже, що сусідка самовільно захопила їхню кімнату у гуртожитку

Анатолій Гонтар каже, що 5 років терпів, хотів, щоб все було по закону

Після п'яти років судів чоловік на очах у журналіста проламав до сусідки стіну

«Та скільки ж то можна терпіти! - ледь не плаче Анатолій Гонтар. - П'ять років! П'ять років суджуся! А мені одна відповідь: «Ви не власник. Ви не маєте права подавати до суду. Нехай подає власник». А власником гуртожитку був Волочиський цукровий завод. Він давно банкрут. Нині власником гуртожитку є Фонд державного майна. А там кажуть, що житловими приміщеннями не займаються. Радять, щоб місто взяло будинок на баланс. За мером бігаю, а він: «То немає часу, то немає грошей». То як же мені бути!?»
Родина Гонтарів мешкає у гуртожитку за адресою: вулиця Заводська, 4 у Волочиську. Кімнату чоловік отримав у 1990 році. Донині тут на 22 квадратах мешкає голова сімейства, його дружина-інвалід та 20-річний син.
«Ткачук отримала квартиру і відмовилася від кімнати»
«У 2004 році завод для своїх працівників збудував ...

Вибори через рік, а партії вже не можуть поділити майдан

« Попереднє 1 з 2 Наступне »

15 листопада центральну площу міста «окупували» дві партії: «Фронт змін» та «Партія регіонів».

Майже сотня регіоналів, які, за словами представника правоохоронних органів «не проводили жодної акції, а просто вирішували якісь поточні робочі питання» та близько десяти представників «Фронту змін» одночасно проголошували своє бачення політичної ситуації, що склалася в країні. Представники «Партії регіонів», кучкуючись на тротуарі навпроти будинку рад, у мегафон розповідали, чому Арсеній Яценюк «не гідний бути політиком у могутній і перспективній державі Україна, яка тільки зараз почала нормально розвиватися, і в якій тільки теперішня влада зважає на думку і проблеми людей». За кілька метрів від них «фронтівці» намагалися докричатися до влади, скандуючи «почуйте нас», в рамках акції «Вухо влади». За словами Петра Зайонца, голови обласної молодіжної організації партії ...

«Як сьоме колесо до КамАЗу»…

За роки незалежності України розсипався «на порох» не один завод, не одну фабрику, не одне підприємство розтягли хитренькі ділки. Тож історія з ВАТ «Кам’янець-Подільське АТП-16855» не видасться якоюсь виключною.

Вражає те, що вона ніяк не може завершитися для рядових членів колективу, яких від 2006 року досі не звільнено та не розраховано з роботи, як належить, хоч суд визнав нинішнього власника підприємства винним і в порушенні трудового законодавства…
Обман
Володимир Кошеватий, пише в листі до редакції його дружина Тамара, віддав згаданому АТП майже все своє життя і був «правою рукою» директора Володимира Бабелюка. Коли на підприємстві почалися проблеми, дуже вболівав за його долю.
«У серпні 2006-го, - згадує вона, - чоловіка відправили до Києва. На КамАЗ повантажили обладнання, що було у власності акціонерів товариства. Директор тоді сказав Володимиру: як повернешся, машину собі забереш, лише здай вантаж. Коли чоловік дістався на місце призначення, зробив усе, як наказували. До нього підійшов чоловік, якого ...

Вагітна жінка стверджує, що внаслідок стресу в неї виникала загроза викидня

Протилежна сторона запевняє, що злого умислу в її діях не було

Днями до нас в редакцію звернулася мешканка смт Віньківці Оксана Сохацька з проханням описати непросту ситуацію, в якій опинилася її родина. Зокрема, 17-річна сестра Іванна Кордон.
Як розповіла пані Оксана, її сестра, Іванна, будучи на п’ятому місяці вагітності, йшла ввечері з лікарні від чоловіка. Було вже за дев’ять вечора, сутеніло, аж тут перед нею вискочив невідомий у страшній масці і крикнув. Дівчина злякалася, почала задихатися і ледь не впала, але діти, які знаходилися поруч, посадили її на лавочку, почали відливати.
Це сталося біля будинку, де живе жінка, тому Оксана одразу ж прибігла, почала розпитувати: хто, що… Хто то був, діти зразу сказали. Але, за її словами, одразу попередили, що свідками в разі потреби не підуть, бо бояться.
А вся проблема в тому, що хлопчиком, який налякав вагітну жінку, був ...

На Старокостянтинівщині намагаються реорганізувати школу всупереч рішенню громади

Хоча офіційного рішення про реорганізацію навчального закладу ще ніхто не приймав, вчителів старших класів на святі не було.

Хто буде вчити старшокласників у Волиці-Керекешинській? У матеріалі кореспондента "Хмельницької народної газети "Є"

У святковому вбранні з припіднятим настроєм поверталися волице-керекешинські дітлахи напередодні першого вересня із церкви. За давньою сільською традицією, перед початком нового навчального року батюшка благословив їх на успішне навчання та зразкову поведінку. Батьки також вдавали, що радіють за своїх дітей. А, насправді, в душі багатьох з них був гіркий смуток і тривога, викликані хвилюванням за подальшу долю місцевої школи.
“Хочете школу – вилетите з роботи”
Ще з квітня у селі почалися розмови про її реорганізацію із дев'ятирічки у початкову, як це рекомендував відділ освіти райдержадміністрації. Особливо жваво обговорювалося питання на сході села, що відбувся п'ятого липня. І хоча всі присутні на зібрані селяни одноголосно проголосували проти будь-яких змін у статусі навчального закладу, все ...

Бій за 60 сантиметрів землі

Мешканка Славути доводила у суді, що навіть такий маленький клаптик землі може бути важливим

У районному центрі дві родини не можуть поділити межу, що проходить по стіні між частинами житлового будинку на вулиці Князів Сангушків. Вже декілька місяців господарі одного будинку на двох між собою фактично не спілкуються. Для того, щоб вирішити спірне питання одна з сусідок навіть звернулася до суду. І все через відрізок землі завширшки 60 сантиметрів. Можете лише собі уявити, що буде тоді, коли землю будуть реально продавати

“Не розумію, хто “виправив” земельну межу у документах”

“Частина будинку, в якому я проживаю мені дісталася у спадок, - розповідає одна із сусідок Тетяна Марковська дістаючи купу документів та фотокарток свого будинку. - Згодом я приватизувала частину земельної ділянки та отримала відповідний державний акт. Три роки тому мої сусіди продали свою частину будинку ...

Конфлікт через ставок у Старокостянтинові

Дізнавшись про приїзд журналіста, до ставка із села почали сходитися люди

Громада села відновила ставок, але виявилося, що у нього є господарі

До кореспондентського пункту нашої газети у Старокостянтнові звернувся місцевий таксист Володимир Шевчук. Із болем і тривогою у душі він говорив про долю рідного села Стецьки, мовляв,  у селян їхнє останнє кровне забирають. “Свого часу за селом, на узліссі, був ставок. Багато десятиліть тому його спустили. Плесо заросло бур’янами та чагарниками і лише зрідка використовувалося як пасовище для громадської худоби. Може, й до цього часу стояло б пусткою, якби сільські мешканці мали де купатися, відпочивати чи ловити рибу. Орендарі, які взяли сільські ставки під свою опіку, навіть близько не дозволяють ходити біля водойм. Отож громадою вирішили відновити колишній ставок. Два роки тому зібрали гроші, насипали дамбу, перепинили воду і запустили зарибок. Але біда в тому, що, коли ...

Підполковник міліції у відставці каже, що його побили та відібрали сад

Олександр Ткачук вважає, що усі спірні питання потрібно вирішувати по-людяному, або у суді. А не за допомогою кулаків.

Опоненти твердять, що сад їхній, а побиття - лише хитрий хід колишнього «мента»

Олександр Ткачук 25 років пропрацював у внутрішніх органах. Має поранення. Свого часу, рятуючись від Чорнобильської трагедії, перевіз сім'ю у село Осламів на Віньковеччині. Вийшов у відставку і ще 13 років у радгоспі пропрацював юристом, а дружина - бухгалтером.
«Заробили ми на земельний пай, - розповідає Олександр Ткачук. - Дали саду по 60 соток кожному і трохи більше ріллі. Це я добився, щоб сад віддали людям, а не злодіям. Тому я тут ворог номер один для місцевих олігархів. Мене погрожували і вбити, і підпалити. Але про головне. За садом я п'ять років доглядав. Підрізав, обприскував. То все гроші і моя праця».
Минулого року чоловік таки дочекався гарного врожаю. Щоправда, зародили лише кілька рядів, котрі росли нагорі. Увесь інший сад в долині майже не плодоносив. З того все почалося. «Поряд межує пай Заболотного...