Зауральський куточок Поділля

« Попереднє 1 з 3 Наступне »

Караван переселенців.

Адамівка, Брацлавка, Подільськ... Ще й досі збереглися такі українські назви сіл, які заснували переселенці з Поділля

Першими йшли "ходаки"

На початку XX століття еміграційний рух українського селянства охопив фактично всі україн¬ські землі. Основною його причиною було малоземелля та аграрне перенаселення. Особливо малоземелля відчувалось на Поділлі, де існували великі поміщицькі маєтки, а селянство залишилось безземельним. Уявіть собі, 2090 поміщиків Подільської губернії володіли майже половиною земельних угідь, а понад два мільйони подільських селян мали, в середньому, півтори десятини землі на одну особу чоловічої статі – найнижчий показник в Російській імперії!
У 1900 році царський уряд видав "Тимчасові правила для утворення переселенських ділянок", на основі яких встановили норму 15 десятин придатної для хліборобства землі на особу чоловічої статі. У 1904 році вийшов новий переселенський закон, який ще ...

Влада хотіла реорганізувати Грицівську районну лікарню №2

« Попереднє 1 з 2 Наступне »

Люди вважають «реорганізувати», значить «закрити». Тому виступили проти

Схід селища Грицева на Шепетівщині відбувся у будинку культури. На порядок денний винесли лише одне питання: «Реорганізація Грицівської райлікарні №2 у Грицівську дільничну лікарню загальної практики і сімейної медицини». Люди почали сходитися хвилин за сорок до відкриття сходу селища. Натовп гудів, мов роздратований вулик.
«Ми не розуміємо оцієї реорганізації, - каже Галина Чабанюк. - Бетонний завод, кар'єр, хлібзавод, консервний, три цегляних заводи також свого часу «реорганізовували». А де вони нині? Усе вирізали на металобрухт. А тепер хочуть «реорганізувати» нашу районну лікарню. Не дамо! Перекриємо трасу! Підемо в Київ! Дійдемо до Президента, а закрити, по-їхньому це називається – реорганізувати, не дамо».
Грицівський будинок культури був переповнений. Кому не вистачило місця ...

“Якщо влада нічого не робитиме, ми ініціюємо від’єднання від міста”

Говорять обурені мешканці старої частини Нетішина, яка свого часу була селом

Здавалося б, що жителі тридцятикілометрової зони біля атомної станції мають жити, як у Бога за пазухою. Тут вам і пільги, і привілеї. Та не все так, як би того їм хотілося. Справа в тому, що місто має дві частини: стару та нову. Так от саме там, де закінчується місто, тобто високі новобудови, і починається приватний сектор, починається й зовсім інше життя – сільське. І хоча колишнє село Нетішин має статус міста обласного значення, проте переваг містян його мешканці на собі не відчувають. Ба, у них немає навіть нормального водопостачання, сміття взагалі не вивозиться, хіба що власноруч, а за електроенергію доводиться платити стільки, що страшно й казати, особливо взимку. “У нас немає централізованого газопостачання, тому, згідно із законодавчими нормами, мали б бути пільги на електроенергію...

На Хмельниччині селяни перестали здавати молоко, оголосивши бойкот

Люди намагаються довести, що здатні відстоювати свої права і захищати себе від тих, хто наживається на їх важкій праці.

Зокрема, за повідомленням прес-служби обласної організації ВО «Свобода», в Теофіпольському районі молочну мафію бойкотують близько двадцяти сіл. В деяких селах місцеві посадовці намагаються залякувати людей. Однак ці спроби результату немають. Селяни також повідомляють про те, що молоковози приїжджають до них після 22.00 і пропонують значно вищу ціну.

Селяни Полонщини також бойкотують здачу молока за мізерними цінами. Під час бойкоту молокозаготівельники збирали менше 30% від зазвичай отримуваних об’ємів молока. Найкраще акцію підтримали в Котелянці, Бражинцях, Кустівцях, Березній, Новоселиці, Новолабуні. Представники молокозаготівельних організацій запанікували і проводять об’їзди сіл. Селянам, як стверджують «свободівці» погрожують, що взагалі перестануть приймати молоко. Кажуть що ...

Літописний Городець

« Попереднє 1 з 2 Наступне »

Вали

Старовинне Городище, памятка археології України розкинулося на правому березі річки Ікви, в уророчищі Вали, біля села Теліженці на Старосинявщині.

Це поселення було стерте з лиця землі у самому розквіті ремесла та господарства. Фортеця включала в себе багаторядні лінії укріплень, свого роду оберіг. Насамперед це паралельно розміщені три лінії валів і ровів, ознакою яких є ділянки широких валів з гребено-подібним підвищенням, що включали також, додаткові вали по зовнішньому краю ровів. Літописний Городець належить до феодальних поселень. Площа його - приблизно 30 гектарів. Його складає, укріплений центр площею 35200 квадратних метрів і не укріплене селище 23 га. На городищах подібного характеру (Губин, Колодяжин) вал внутрішньої будови включав так звані, кліті, які використовувались для господарських і житлових приміщень. Внутрішня лінія валів являла собою форти, тобто, фіксаційний пояс із дерев’яно-земляних зрубів. Зовнішня (третя) лінія – це земляний ...