Зауральський куточок Поділля

Адамівка, Брацлавка, Подільськ... Ще й досі збереглися такі українські назви сіл, які заснували переселенці з Поділля

Першими йшли "ходаки"

На початку XX століття еміграційний рух українського селянства охопив фактично всі україн¬ські землі. Основною його причиною було малоземелля та аграрне перенаселення. Особливо малоземелля відчувалось на Поділлі, де існували великі поміщицькі маєтки, а селянство залишилось безземельним. Уявіть собі, 2090 поміщиків Подільської губернії володіли майже половиною земельних угідь, а понад два мільйони подільських селян мали, в середньому, півтори десятини землі на одну особу чоловічої статі – найнижчий показник в Російській імперії!
У 1900 році царський уряд видав "Тимчасові правила для утворення переселенських ділянок", на основі яких встановили норму 15 десятин придатної для хліборобства землі на особу чоловічої статі. У 1904 році вийшов новий переселенський закон, який ще ...

читати далі

Депутати-подоляни століття тому

Започаткування парламентаризму в Україні можна віднести до початку ХХ ст., коли у Російській імперії була створена Державна Дума. До її складу увійшло понад сотні представників України, в тому числі й 13 обранців з Поділля.

Не сподобалась Дума – розпустити!
1905 року в Російській імперії вибухнула буржуазно-демократична революція. Цар Микола II, аби «загасити» її полум’я, погодився на поступки для населення. Кульмінаційним моментом став Маніфест 17 жовтня, за яким цар дарував усім підданим громадянські права і свободи – совісті, віросповідання, політичних уподобань тощо. Поява маніфесту розбурхала народні пристрасті, в країні почали з’являтися різні партії, вільна преса, а, найголовніше, було створено вибірну Державну Думу та Державну Раду із законодавчими повноваженнями. Отже, у населення з’явилось право обирати та бути обраним в Думу, а також приймати участь у законодавчому процесі, який став відбуватись таким чином: кожне питання або закон обговорювалися спершу в Думі, потім проходила апробація прийнятого ...

читати далі