emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMailПункт

Шановні дописувачі-блогери! У зв'язку з редизайном сайту, редакція закрила можливість додавати дописи у цей розділ. Однак раді вас попередити, що ми розробили новий розділ «Спецпроекти» у якому й розмістили Блоги. А також дещо змінили умови розміщення дописів у блогах.

Ті з вас, хто готує матеріали і має бажання опублікувати їх у блогах, можуть написати на електронну скриньку [email protected]. Звертаємо вашу увагу, що редакція залишає за собою право вирішувати чи публікувати ці тексти у розділі Блоги.

Прошу також зауважити, що у нас є розділ «НарКор», де усі зареєстровані читачі мають можливість публікувати свої новини чи інформацію.

Дякуємо, що залишаєтеся з нами.

Результати пошуку за тегом "голоси"

» Відчуження

1. Була зима. Грудневі морози тільки-но вступали у свої володіння. Білі пухові покривала огортали околицю. Його знайшли біля залізничної колії. Спочатку побачили босу ногу. Вона була синьоватого відтінку. Коли розгорнули сніг побачили його… … худого… …небритого… …одягненого в лахміття… …років тридцяти, чоловіка… Дихав! Важко, але все ж таки дихав. Його підняли. Поклали на воза. Дід Михась, лісничий, зняв із себе жупан й загорнув ним тіло чоловіка. - Холодний. Замерз. Ледь-ледь б’ється серце… - твердила баба Ганя, розтираючи руки невідомого по-черзі: то ліву, то праву. Чоловіка відвезли в медпункт. Фельдшерка констатувала: пальці рук, ніг відмороженні. Коли невідомий прокинувся то не став ні з ким говорити. Просто лежав, дивлячись на стелю. Так пройшов тиждень. Одного ранку він запитав медсестри: «А церква у вас є?». Алла кивнула: - Є! - Далеко? - Кілометри за три… - У мене хрестик був. - А так-так дід Михась, що знайшов вас, віддав його мені. Я поклала його у шухляду. Чоловік силувався встати. - Ні! Лежіть. Я дістану. Алла дістала з тумбочки хрестик. - Вам одягнути? Чоловік кивнув головою. Вона одягнула. - Звідки ви? – поцікавилась дівчина. На що відповіддю була мовчанка – якщо щось вам щось буде потрібно - то кажіть. Мене Аллою звуть – чоловік відвернув голову. Того дні приходили міліціонери. Проте особу чоловіка встановити не вдалось. Він попросту говорив, що не пам’ятає. Селом ходили чутки про знайденця. - Бандіт! – говорили одні. - Жертва – стверджували інші. - Злодюга. - Злидня… І таких версій десятки. Хто він? «Одного разу він встав посеред ночі, підійшов до вікна, опустився на коліна – розповідав Олег (вони були в одній палаті) – молився до ранку». А коли зайшли лікарі, то здивуванню не було меж… чоловіку з кожною годиною ста...



теги: голоси,біблія,зима,холод,світло
20 Січня 2012, 17:14:32 3012 0

» НЕЧИСТІ

[І торкалась рукою вона стіни.] [І йшла коридором.] [І в кінці його не було світла.] 1. У суботу було весілля. Гуляли в клюбі, зібралося все село. Володя  з Борховець женився на Оксані Глень матері-одиночці, яка виховує двох діток: Олю та Вітлика (так вона називала свого синочка). Гуляли весело. До ранку. Ох вже й натанцювалося село. Були, здавалося, усі:  і старі, і молоді, і діти… а музики все грали і грали, а люди все танцювали і танцювали… миски били і на щастя новій родині, і так… по-п’яні, бо руки не тримали… Клюбний паркет  тремтів під веселими відбиваннями  каблуків і каблучків. «Сім-сорок» - оголошувала баба Мотря, яка взяла на себе цього вечора обов’язки тамади. І всі знову в пляс. І знову над головами затряслись платочки.  Цьомки в щічки, цьомки в губи… і так весело, так нестримно  неслися пари в танці, що не помітно, навіть, сонце піднялось. І все вже… Пора! Додому. 2. А  в неділю околицею пронеслась страшна звістка: - Ігор, син голови колгоспу, повішався на вербі біля річки. Його знайшов дід Іван, який пригнав сюди корів напувати. - Спочатку я побачив рух. Щось ніби пробігло біля верби і сховалось в огородині. Я не зрозумів. Хотів поглянути. Зробив крок. А там… Ігор. І дивиться холодними своїми очима прямо мені в очі, а по спині холодок, а ж мурашки по тілі пробіглись, і те Щось в городі виглянуло і знову сховалось. Думав серце  зупиниться. Воно все стука і стука… так що… о-хо-хо. Так: тук-тук, тук-тук. Ніби й справді хотілось зупинитись. А те знову виглянуло. Я його побачив. Чесне слово побачив, маленьке ніби мавпочка, з голівкою в мій кулак, чортеня. Воно піднялось і знову тільки, як забачило мене навтьоки. Гопца-гопца і нестало його. Тільки й слід простиг, а я від страху чуть в штани не наробив лиха. А Ігор висить і дивиться… й усмішка на обличчі. Усміхається.  Я а ж присів… і так н...



» ГоLoси

  Голоси знову лунали у моїй голові. Вони звучали чіткіше ніж раніше. Один з-перед другого. - Знаєш кого я сьогодні бачила? – казала мені дівчина із голубими, наче небо, очима( я побачив їх – лише мить …лише змах вій). - Ні! – лунає голос інший, чоловічий та грубий. Його перекривала шипляча музика, яка лилась не мов зі старої грамофонної пластинки. Я уявляв це собі. Я завжди уявляю, але не можу запам’ятати. Не можу ні чого запам’ятати… - Ти вбив ще когось? Не вже це так легко не зупинятись…Як ти це зробив? Так, як завжди! Ну! Скажи… як ти це зробив? В очах мутніло, а думку полонило одне-єдине питання: - Як? - Як? - Як? Я стискав руками виски та голова мене не слухалась. Вона породжувала нові химери. ХИМЕРИ! Вони супроводжують мене скрізь; заповнюють уяву і женуть, женуть, женуть… Мені здається, що я стою над прірвою, а шляху назад немає.  Його ні коли не буде. Я сам. Один. Я знову іду. Куди? – сам не знаю. Мені не хочеться бути вдома. Я іду, щоб побути сам, - на одинці зі своїми думками. Щось дивне зі мною відбувається, я не мов пам’ятаю минуле, але воно ховається за призмою сірого туману, який час-від часу розсівається…а буває завмирає на довгі нічні години… У такі моменти страшенно болить голова. БІЛЬ! Тепер я, фактично. Його не відчуваю. Попросту все завмирає. Я йду на зустріч кольоровим вітринам, які виділяються на фоні білого-білого снігу. Злившись із натовпом, я йшов туди куди несла мене течія людей… - Привіт1 – зринуло звідкись слово. Я зупинився. На мене дивилась пара синіх, кольору блакиті, очей. - Ти мене не пам’ятаєш? – я звернув увагу на її губи: вони були пухкенькі та почервонівши від легкого морозцю. - Ні! – зринуло з моїх уст, а очі дивились прямо на неї… - Невже забув? “Забув” – це ...



теги: голоси
30 Березня 2011, 14:09:02 3023 0


Курси валют на 29.03.2024
купівля
продаж
Міжбанк
$
39.13
39.17
42.26
42.3

Архів новин

<<Березень 2024>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31


«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо