emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMailПункт

Шановні дописувачі-блогери! У зв'язку з редизайном сайту, редакція закрила можливість додавати дописи у цей розділ. Однак раді вас попередити, що ми розробили новий розділ «Спецпроекти» у якому й розмістили Блоги. А також дещо змінили умови розміщення дописів у блогах.

Ті з вас, хто готує матеріали і має бажання опублікувати їх у блогах, можуть написати на електронну скриньку [email protected]. Звертаємо вашу увагу, що редакція залишає за собою право вирішувати чи публікувати ці тексти у розділі Блоги.

Прошу також зауважити, що у нас є розділ «НарКор», де усі зареєстровані читачі мають можливість публікувати свої новини чи інформацію.

Дякуємо, що залишаєтеся з нами.

Результати пошуку за тегом "тіні"

» Тіні (ночі)

З армії Артем прийшов замкнутим. Ось вже третій день підряд він не виходив з хати: все видів біля відіка і передивлявся старі касети. Сьогодні (вже вдруге) він перемотував запис із випускного балу 2004 року. В кімнату зайшла матір, Тамара. Тьома, ти вийшов би кудись. В кафе, на діскатєку. В Синяві я бачила Богдана. Він запитував про тебе. Артем: І що? Та, так. Хотів тебе побачити. Казав, що дзвонив до тебе.  Ти, що мобілку вимкнув? Ага! Навіщо? Не знаю. Щось сталось? Ні! Тоді, що? (пауза) Я не впізнаю тебе. Мам, зі мною все добре. Просто хочу побути один. Зібратись з думками. Подумати. Артьом! Га!? Тільки ти виходь зі своєї кімнати. Не можна так. Запроси друзів у гості. Все таки рік не бачились. Добре. Як скажеш. (пауза) Все? Ага! Артем повернувся до телевізора. Натиснув на пульті PLAU. Зображення зарухалось. В рамці екрану заіскрилось посмішки однокласниць і однокласників. Лунала музика. Святкова лінійка. Учні вишикувались квадратом. Свято останнього дзвоника оголошую відкритим. – звучить голос директора школи. Камера рухається вздовж випускників, що стоять в коридорі – готуються до виходу. Звучить музика. Голос. Аплодисменти. Випуск 2004 року. … і для когось це стає останньою митю шкільного життя. Артем знову перемотує касету, тільки вже трохи вперед. Зупиняє. Він хоче спіймати дівчину. А ось і вона. Голос (за кадром): Оля, скажи щось. Дівчина усміхнулась: Що саме? Побажай щось усім випускникам 2004 року. Оля: Ну… я… почекай… зараз я настроюсь… зараз… Артем зупинив запис на крупному плані обличчя дівчини. Мить потримав так, а потім вимкнув телевізор. Хлопець навіть не помітив, як матір вийшла з кімнати.   2. у ньому тепер сиділа якась пустота. Звідки вона прийшла він і сам не зн...



теги: армія,зеки,наркоманія,школа,бар,тіні,проза,новела,
7 Вересня 2011, 14:47:15 4702 0

» Тіні Параджанова

Так багато лишилось несказаного... Так багато лишилось не зробленого... Ось так ось відносять роки в свою безвість життя людини чиї думки, плани, ідеї колихали ваги уяви творчої інтелігенції, еліти тоді ще Радянського союзу і світу... Уявіть собі людину, яка продовжила справу Олександра Довженка, піднявши на новий щабель українське поетичне кіно. Тіні Параджанова ще й досі блукають в кінематографічному світі спалахуючи в уяві молодих режисерів... Ну хто не знає фільми „Тіні забутих предків”, „Колір граната”, „Легенду про Сурамську фортецю”, „Ашік-Керіб”? Всі вони картини особливі, побудовані на звичаях народу і не важливо якого: чи то грузинського, вірменського, чи то українського або азейбаржанського. Параджанов майстерно будував характери, колорити, стилі своїх фільмів. Як говорив сам Параджанов: - У мене три батьківщини: я народився в Грузії, працюю на Україні, готуюсь померти у Вірменії. Режисер був закоханий в Київ. Після приїзду на початку 1950 років у місто, воно стало початком його блискучої карєри. Тут він познайомився зі своєю дружиною киянкою Світланою Щербатюк. Тут у нього народився син – Сурен. Ту до нього прийшла всесвітня слава і в цьому ж місті йому „обрізали крила”. Коли з премєрою „Тіней забутих предків” у 1964 році визнання, як режисера, постукало до нього у двері (нагадаємо, що фільм отримав двадцять вісім фестивальних нагород із усього світу). Тодішнє правління студії Довженка заборонило після багатьох комісій та редакцій, постановку нового фільму „Києвських фресок”. Так! Це був початок цькування владою визнаного світом режисера. Трагедія митця, крик його душі яскраво ілюструють рядки з його листа секретареві ЦК КПУ Овчаренку Федору Даниловичу: „Я ні на що ненарікаю і нічого не прошу. Я просто хочу запитати... Здавалося б керівництво української кінематографії мало б бути зацікавлене в тому, щоб „розвинути успіх&r...




Курси валют на 29.03.2024
купівля
продаж
Міжбанк
$
39.07
39.13
42.09
42.15

Архів новин

<<Березень 2024>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31


«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо