Гаряча тема:
- Війна
Та чи знаходить там відгук? Ліквідація Указ про перенесення Дня Свободи з 22 листопада на 22 січня Віктор Янукович підписав буквально за пару днів до Нового року. Такий от своєрідний подарунок під ялинку. Хоча – чому під? Цей указ цілком заслуговує увінчати ту «йолку», якою нова влада цього року геть спотворила столичний Майдан Незалежності. Бо ж по йолці, так би мовити, і шапка: символічна крапка, поставлена владою на українському пориві до волі й незалежності. Для всіх очевидно, чому з кількох десятків свят, яким давно вже тісно в українському календарі, для ліквідації був обраний саме День Свободи. Дуже вже муляв він душу й пам’ять чинній владі. Саме 22 листопада 2004 року розпочалася Помаранчева революція – масовий народний протест проти фальсифікації результатів президентських виборів. Тож для мільйонів українських громадян, які тоді нарешті усвідомили себе людьми, а не бидлом, 22 листопада – особливий день. А для Віктора Федоровича – найбільший кошмар його життя. Кажуть, він досі вірить, що революція була організована на американські гроші. У це ж щиро вірили і мільйони його прибічників на сході й півдні України: пояснити собі якось інакше, чому їхній обранець не прийшовся до душі 52% українських виборців у 2004 році, вони не могли аж поки таки не обрали своє чудо – бо тільки тепер зрозуміли все. Понад те: цю ж байку клеврети Януковича сумлінно впроваджували в мізки всіх інших громадян. Пам’ятаю, як за «помаранчевої» влади за «круглим столом» усіх політичних сил в Хмельницькій облдержадміністрації розпинався про «проплачені американцями» акції Михайло Войтюк. Я запитала його тоді, де він був восени 2004-го – на Донбасі чи на Марсі? Бо, якщо тут, у Хмельницькому, то нехай би показав бодай одного з учасників багатотисячних майданних протестів, який прийшов туди за гроші. Та Войтюку не дивувати: він – штатний ідеолог обласної о...