Без омріяного відпочинку та зерна: шахраї ошукали трьох жителів області

Вчора, 7 вересня, чергові шахрайства правоохоронці Хмельниччини зафіксували у Старокостянтинові, Нетішині та Полонському районі. Через свою необачність, троє подолян втратили чималі суми коштів. Про це повідомили у секторі комунікації поліції у Хмельницькій області.

Жителька Нетішина потрапила «на гачок» шахрая, який в ході листування в соцмережі інстаграм, пообіцяв їй «гарячу» путівку на відпочинок. Жінка перерахувала невідомій особі 14 тисяч 838 гривень, однак омріяного відпочинку так і не отримала.

Шахраю вдалося ошукати й жительку Старокостянтинова. Зловмисник зателефонував до жінки та використавши схему «ваш онук потребує лікування після ДТП», переконав її віддати 10 тисяч гривень 1680 доларів та 20 євро невідомій особі.

Покупку в інтернеті вирішила зробити жителька села Великі Каленичі Полонського району. У поліції кажуть, що жінка натрапила в Фейсбуці на оголошення про продаж зерна. Зателефонувавши за номером, який був вказаний у повідомленні, жінка згодом перерахувала 4 тисячі гривень і лишилася ні з чим.

По зазначених випадках працівники поліції відкрили кримінальні провадження і наразі працюють над встановленням зловмисників.

У поліції запевняють, аби не стати жертвою такого шахрайства, потрібно дотримуватися декількох простих правил:

• не варто переказувати гроші наперед. Якщо просять повну передоплату, то, швидше за все, це шахраї. Є різні служби доставки, де можна розрахуватися за товар після його отримання;
• коли дають номер карти для передоплати, радимо зайти на сайт кіберполіції, де в розділі «Стоп фрауд» ви можете перевірити номери наданого вам рахунку, чи не входить він до списку шахрайських;
• якщо дуже низька ціна на товар (нижча середньостатистичної), то, швидше за все, ви потрапили на шахраїв;
• ні в якому разі не повідомляти ні номерів банківської карти, ні номерів CVV2-коду третім особам;
• не спілкуватися за номерами телефонів, які вам пропонують псевдопродавці;
• замовляючи товари чи послуги через офіційні сайти, обов'язково перевірити, чи вони не фішингові, тобто шахрайські вебресурси, які виманюють реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку, замовлення квитків на різні концерти, вистави), або вебресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку).

 Читайте також: У Хмельницькому викрили шахрайську фірму з працевлаштування за кордоном