«Так хочеться дожити до того часу, як підросте синочок». Кіборг потребує допомоги!

Сергій Приймак – родом з села Великі Зозулинці Красилівського району. Останні кілька років він з дружиною мешкає у Києві. Коли у серпні минулого року чоловіка мобілізували, він ані хвилини не вагався. «Хто ж, якщо не я?» – казав патріотично налаштований чоловік. Підготовку пройшов у Житомирі та став бійцем роти вогневої підтримки 90-го окремого десантно-штурмового батальйону. Сергій був снайпером, розвідником та старшим навідником гаубичної батареї. Воїн побував у Водяному, Пісках, Авдіївці, Опитному і в Донецькому аеропорту. У тому пеклі чоловік підірвався на міні. Від осколків, які посипалися на спину (міна розірвалася в п'яти метрах від нього), врятував бронежилет, однак боєць отримав міно-вибухову травму, контузію, закриту черепно-мозкову травму, тромбоз з оковим порушенням. Та найстрашніший діагноз був попереду...
Попри травму Сергій залишався на передовій для повного виконання завдання. Вже коли боєць втратив свідомість, побратими доставили його до клініки у Костянтинівку, де його реанімували. У Сергія спостерігалося порушення координації руху, втрата пам'яті, погіршення зору, всі предмети в очах двоїлися і були перевернутими на 45 градусів. Під час обстеження у військовому шпиталі у Києві лікарі виявили у черепі чоловіка злоякісну пухлину.
«Лікарі пов'язали хворобу із травмою, отриманою в аеропорту. Не секрет, яку зброю використовують терористи. Зокрема, це фосфорні міни, які вражають дихальні шляхи і провокують рак», – розповідає дружина Ірина. До речі, коли Сергій пішов служити в зону АТО, вона стала волонтером. Усі заробітки (у подружжя був невеликий будівельний бізнес) пішли на допомогу військовим, продали бізнес та автомобіль. Ірина розуміла, що хлопцям на Сході набагато потрібніші ці кошти. Тепер же подружжю доводиться просити про допомогу.
«Сергій – людина мужня, ніколи ні на що не скаржився, звик самотужки усього досягати і вирішувати проблеми. Однак тепер, коли відлік йде на хвилини, він просить про допомогу усіх українців. Він має жити заради синочка Мирослава, який народився два місяці тому», – розповідає рідна сестра Сергія Леся Фурманчук.
«Я був біля дружини під час пологів, першим побачив сина, він дуже на мене схожий. Так хочу дожити до того часу, коли він почне ходити, розмовляти. Хочеться бачити, як він росте, і турбуватися про нього», – каже Сергій.
Втім, прогнози лікарів не втішні. У Сергія аденоїдна карцинома носоглотки четвертого ступеня, хвороба постійно прогресує. Чоловік пройшов шість курсів хіміотерапії, які трохи «притупили» хворобу, але потрібна операція.
«В Україні відповідного обладнання немає. Ми були в Австрії на курсі хіміотерапії, сподівалися, що там зробимо й операцію. Однак австрійські лікарі порадили звернутися в американську чи німецьку клініку. Лише у цих двох країнах є обладнання, яке дозволяє успішно проводити складні операції», – розповідає Ірина.
Рідним потрібно зібрати непідйомну суму у кілька сотень тисяч євро. Однак вони не збираються здаватися і роблять усе можливе. Люди з усієї України, в тому числі і з Хмельниччини, відгукуються. А особливо ті, хто знають Сергія особисто, його золоті руки і добре серце.
«Наша нація – дуже дружна. Якби ми не допомагали одне одному, не вистояли б, – каже Ірина. – Ми дуже дякуємо усім людям, які відгукуються, допомагають добрим словом і коштами. Ми вдячні кожній копійці, адже грошей потрібно дуже багато».
Її чоловік, хоча щовечора засинає із думкою, чи прокинеться завтра, оптимізму не втрачає. На його обличчі – бадьора посмішка, а в серці – надія на одужання.
Картка Приват-банку: 5168 7554 0947 6708, отримувач Приймак Сергій Васильович. Телефон Сергія 098-65-35-549098-65-35-549, дружини Ірини – 067-345-14-62067-345-14-62.