Де немає прозорості, не буде довіри

Громадські слухання щодо зміни тарифів на послуги теплопостачання, холодного водопостачання та водовідведення тривають у Кам’янці-Подільському. Влада запланувала  обговорення таким чином, щоб охопити всі мікрорайони. На кожні збори прибувають і депутати міськради. І громада, і її обранці, і виконавчий комітет вельми стурбовані подорожчанням життєво необхідних послуг, чого вже не перший раз вимагає постачальник – закрите акціонерне товариство «Тепловоденергія». Ще рік тому міськраді вдавалося відхиляти цю вимогу. Нині ж Кабмін відмінив практику покриття різниці в тарифах, відтак самі споживачі мають стовідсотково оплачувати спожите ними. Органи місцевого самоврядування могли б знизити тиск на населення, виділяючи часткову дотацію. Але яке місто у час кризи таке багате, що здатне розкошелитися ще  й на неї?!
Мешканці йдуть на громадські слухання з великою тривогою, оскільки тарифи на водопостачання та водовідведення після їх впровадження будуть значно вищими від діючих в інших містах. ЗАТ «Тепловоденергія» здійснила розрахунки тарифів, які  інспекція з контролю за цінами в Хмельницькій області визнала економічно обґрунтованими. Виконкому нічого не залишається, як, провівши процедуру громадських слухань, затвердити нові ціни. Але влада зауважила, що повної прозорості в розрахунках ЗАТ не було дотримано. До прикладу, підкреслив перший заступник міського голови Валерій Андрухович, чисельність працівників підприємства, яка закладена в тариф, значно відрізняється від фактичної станом на 01.01.09 року, план по витратах на проведення ремонтних робіт у п’ять разів вищий від фактично проведених. Виникають також питання щодо кількісних показників, які використовуються для розрахунку.  Деяку інформацію підприємство відмовляється надавати, посилаючись на Закон України «Про інформацію». Оце  посилання на закон породило вже на другий день слухань листівки за підписами Івана Щиросердного про рівень заробітної плати на підприємстві. Як же так: для керівної ланки місячна платня обчислюється числами з чотирма нулями, аж гуде з цього приводу місто…
Отже, довіра у громади  до постачальника послуг підірвана непрозорістю. Люди адресують згаданому підприємству серйозні закиди. Чому «Тепловоденергія» збирає кошти за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, однак  фактично їх не обслуговує? Чому мережі за час оренди опинилися в такому  стані, що в разі пориву системи в будинках неможливо перекрити воду, а зробити це можна лише на центральній станції? Труби в підвалі ЗАТ замінила, але забула їх ізолювати, відтак у квартирах холодніше, ніж у підвалі. Інші учасники слухань нарікали, що відкривши «гарячий» кран, гарячої води треба чекати з півгодини. Потрапити до керівника підприємства неможливо, заявили люди, бо охорону виставлено як на військовому об’єкті. Не демонструє поваги до клієнтів і абонентська служба ЗАТ.
Мешканці селища цукрового заводу винесли на обговорення та затвердили наступне рішення:
«1. Жителі Кам’янця-Подільського проти підвищення тарифів на теплопостачання, водопостачання та водовідведення, оскільки тарифи найвищі в Україні.
2. Якщо підприємство збиткове, то пропонуємо  повернути його в комунальну власність громади.
3. При збільшенні тарифів зросте кількість людей, які не зможуть платити, а з тим і зростуть борги.
4. Повинна бути розроблена міська програма забезпечення водопостачанням мікрорайонів та будівництво модульних котелень.
5. Покращити дисципліну та ставлення працівників підприємства до мешканців міста».
Не тільки прості люди, а й депутати не отримали від ЗАТ відповідей на свої запитання.
 Міська  влада стала заложником  у цій ситуації. Адже не всі громадяни будуть розбиратися, яким чином тариф зріс  на 40 відсотків, а звинуватять саме її. Тому владі не залишається нічого іншого, як вимагати прозорої розшифровки розрахунків, знову ж таки звернувшись до суду. Передача майнового комплексу в оренду ЗАТ сталася за іншого міського голови. «Не раджу жодному органу самоврядування  в Україні повторити помилку Кам’янця, – каже нинішній міський голова Анатолій Нестерук. – Я вважаю, що такі стратегічні об’єкти повинні залишатися виключно в комунальній власності, і –довічно. Адже із підвищенням тарифів місто вкотре наступило на граблі,  які саме ж кинуло під ноги. У Хмельницькому за сто кілометрів, де я працював заступником міського голови, картина зовсім інша: там комунальне підприємство не має жодного наміру нажитися на населенні, отож навіть підвищені тарифи вдвічі нижчі за наші».