Бомба сповільненої дії, яку підкладають Подільській Швейцарії

такою вважають екологи Хмельницьку атомну електростанцію

На рівні уряду прийнято енергетичну стратегію України, за якою саме добудова нових 11 блоків АЕС має стати наріжним каменем української економіки. Так уже нам щастить, що найпершим із цих блоків має стати 3-й енергоблок ХАЕС.
Ніяких туристичних перспектив
Будівництво та експлуатація будь-якого об’єкта, а, тим більше, промислового, тягне за собою серйозні впливи на навколишнє середовище. Вони завжди мають комплексний характер. Починається із змін у ландшафті і знищення природних екосистем на самому промисловому об’єкті, а далі серйозні фізичні і хімічні впливи на природу, що оточує об’єкт. А тепер згадаємо, що ми говоримо не про простий промисловий об’єкт, а про ядерний, який мають добудовувати не в пустелі, а серед квітучого, поки що, подільського краю, який за своїми кліматичними показниками та біорізноманіттям порівнюють із Швейцарією з її всесвітньо відомими курортами. Коли на обласному рівні розробляють програму розвитку туристичної галузі на Хмельниччині, то мають врахувати ту особливість, що вона не матиме жодних серйозних перспектив за умови подальшої розбудови ХАЕС. Іноземні туристи обминатимуть наш край, як-то кажуть, десятою дорогою. Навіть Чорнобильська катастрофа для них до цього часу є суттєвою і відлякує від України.
Нині, відвідуючи Нетішин і слухаючи великий штат пропагандистів ХАЕС, які отримують великі зарплати, щоб формувати позитивний образ АЕС, розумієш, як солодко можна помилятись, не знаючи всієї правди. Тому що нам видають лише ту інформацію, яку дозволено знати, щоб не протестувати проти необґрунтованих планів влади.
На сайті ХАЕС ми знаходимо, що основне призначення станції – покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України. А значна частка АЕС в енергобалансі країни дозволить стримувати зростання тарифів на електроенергію для населення (?!). 10% коштів, що йдуть на будівництво АЕС, використовуються на соцкультпобут 30-кілометрової зони”. Жителі 30-кілометрової зони вже знають ціну подібним обіцянкам. Якби вони виконувались, то вони уже мали б жити, як у раю.
Чи може бути безпечною небезпека
А тепер дещо про екобезпеку ХАЕС. У щорічних звітах державного управління навколишнього природного середовища Хмельницької області про стан довкілля у області говориться: “Головним об’єктом ядерної та радіаційної небезпеки у області є Хмельницька АЕС”. А далі в усіх звітах нас інформують, що спостереження за радіаційним впливом станції на довкілля здійснюється відомчою лабораторією зовнішнього радіаційного контролю ХАЕС.
Як би нас не переконували, що чим більше блоків на станції, тим безпечніше для населення регіону, де її розбудовують, ми, озброївшись інформацією із самої станції, не можемо цьому повірити. Коли на ХАЕС функціонував лише один блок, на ньому періодично фіксувались порушення в роботі. Так, в один із звітних років таких порушень було 7, із них 2 – за шкалою “INES” вищі за “0” – отже, небезпечні.
Нині діє два блоки. За один лише із років (2006) на станції зафіксовано 9 порушень, з яких 6 – на енергоблоці два. Оцінка порушень за шкалою “INES” не вище “0”, радіаційна обстановка на території ХАЕС та за її межами не змінилась і залишається в нормі. Проте, за результатами роботи цього ж року, “було перевищено квоту колективної дози опромінення персоналу хімцеху. По ХАЕС в цілому за підсумками (2006) року це підвищення було компенсовано (те ж саме, що середньолікарняна температура тіла?)”.
А якщо блоків буде 3 чи 4? Скільки тоді буде порушень і яких? Навіть при стабільній роботі ХАЕС, вона, як і належить об’єкту ядерної та радіаційної небезпеки, постійно впливає на довкілля. Ще коли працював перший енергоблок, у листопаді 2001 року в Україні піднявся шум у зв’язку із сяйвом, що з’явилося над ХАЕС. Тоді у Верховній Раді виступив голова підкомітету Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи депутат О.Б. Мельников, який повідомив: “7 листопада 2001 року о 6 годині ранку над Хмельницькою атомною станцією спостерігалося сяйво, яке було помітне за сотні кілометрів. Це явище спричинило паніку серед населення та поширення пліток про аварію на Хмельницькій АЕС. Як виявилося пізніше, відомості про аварію на ХАЕС не підтвердилися, і електростанція продовжувала працювати в нормальному режимі. Питання сяйва над Хмельницькою АЕС було розглянуто на терміновій оперативній нараді керівництвом Хмельницької обласної державної адміністрації за участю представників відповідних служб.
Було офіційно повідомлено, що сяйво над ХАЕС – це “неординарне природне явище, спричинене заломленням променів під час зміщення повітряних шарів і жодним чином не пов’язане з роботою АЕС”. Подібний висновок є не чим іншим, як дезінформацією населення та приховуванням інформації про вплив атомної енергетики на довкілля, ми не можемо вважати. Адже насправді сяйво над ХАЕС безпосередньо пов’язане з роботою електростанції. Причинами подібного сяйва є не заломлення променів при зміщенні повітряних шарів, а світіння іонізованого повітря, тліючий електричний розряд.
Іонізація повітря над АЕС безпосередньо пов’язана з її роботою та спричиняється плановими викидами радіоізотопів інертних газів з вентиляційної труби реактора. Ці радіонукліди, маючи здатність накопичуватися в живих організмах, становлять значну небезпеку для всього живого.
Надто дороге задоволення
“Ділова активність НАЕК «Енергоатом» у питанні добудови ХАЕС викликає здивування, оскільки сьогодні не має чіткого усвідомлення ані про повну вартість добудови ХАЕС, ані про джерела обслуговування позики від “Сбербанку” Росії, яку планує залучити «Енергоатом». Більше того, з кожним новим офіційним повідомленням оціночна вартість добудови ХАЕС зростає”, – коментує Артур Денисенко, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України.
Так, в квітні 2010 року за розрахунками керівництва НАЕК вартість добудови 3 та 4 енергоблоків складала 15 млрд. гривень, на кінець року ця цифра зросла до 30 млрд. гривень Після підписання контрактної угоди з “Атомстройэкспорт” президент НАЕК Ю.Недашківський не зміг назвати вартість робіт, але компанія оцінює добудову вже у 4 млрд. євро (більше 40 млрд. грн.). Таким чином, за неповний рік вартість будівництва ХАЕС зросла у 2,5 раза, при цьому фактичне будівництво ще навіть не розпочиналось.
Будівництво енергоблоків №3 та №4 ХАЕС було розпочато ще у 1985 році. Спорудження зупинили після оголошення у 1990 році мораторію на будівництво ядерних об’єктів після аварії на Чорнобильській АЕС. Консервацію блоків, що будувались, не провели. На той час, за даними НАЕК «Енергоатом», будівельна готовність третього блоку становила 75%, четвертого – 28%. Але за попередніми даними обстеження цих енергоблоків наводились зовсім інші цифри – 27% і 10% відповідно. Де істина, не хоче пояснити ніхто.
За результатами тендеру 2008 року, на старих конструкціях планують встановити реактори іншої модифікації. Це може бути небезпечним, оскільки нова модифікація реакторної установки ВВЕР-1000/В-392 має конструктивні відмінності, що значно ускладнює проект. Більше того, модифікація ВВЕР-1000/В-392 ніде у світі не була реалізована, тому спроби встановити неперевірену реакторну установку підвищує ризики експлуатації.
Виникають сумніви також щодо довговічності та надійності наявних конструкцій, які не консервувалися та простояли під відкритим небом чверть століття.
Водночас, у добудові ще двох блоків ХАЕС немає економічної потреби: в Україні існує надлишок електроенергії, а очікуваного росту її споживання не відбувається.