Гаряча тема:
- Війна
В ідеалі, ці солодкі повітряні хмаринки мають кладатися лише з яблучного пюре, білків, цукру та агар-агару, не повинні містити рослинних жирів і жодних домішок та барвників. “Проскурівський телеграф” у рамках чергової дегустації вирішив з'ясувати, який зефір найкорисніший та найсмачніший?
М'який, ароматний, ніжний... Зефір люблять і діти, і дорослі. З'явилися ці ласощі ще за часів Стародавнього Єгипту й готувалися... на основі меду. Необхідну форму зефіру надавали, додаючи до медової маси сік алтеї аптечної. У ті часи ним ласували лише знать і фараони. Прості ж люди не мали права навіть спробувати цього десерту, оскільки це вважалося злочином. До речі, англійський варіант слова зефір — «marshmallow» — походить саме від назви рослини алтеї аптечної «marsh mallow». Її сік був незамінним у процедурі виготовлення ласощів до середини XIX століття. Нині ж за класичною технологією білосніжний десерт отримують шляхом збивання свіжого яблучного пюре з білком курячого яйця. Потім в пишну піну додається сироп, в який входять цукровий пісок, крохмальна патока і перетворювач — агар або пектин. Щоб додати виробу приємний смак і запах, виробники використовують різні ароматичні речовини (як правило, ідентичні натуральним, які стабільніші до впливу високих температур) і регулятори кислотності: молочну кислоту, цитрат натрію. Після того, як всі інгредієнти змішані, пухку масу направляють на формування. Отримані вироби, найчастіше у формі черепашки, надходять у сушильну камеру, а потім обсипаються цукровою пудрою і склеюються.
Зефір можна зробити як зі свіжого яєчного білка, так і з сухого
На перший погляд, весь зефір «на одне обличчя». Однак у написах на упаковках чимало відмінностей. Небажана наявність у складі відбілювача діоксиду титану. Якщо у списку інгредієнтів замість цукру вказана фруктоза, перед вами дієтичний продукт, призначений для людей, які страждають на цукровий діабет або стежать за фігурою. Зефір можна зробити як зі свіжого яєчного білка, так і з сухого. У першому випадку десерт вийде вищої якості. У виробництві цих ласощів не повинні використовуватися консерванти. Але в деяких зразках вони все ж є. Так відбувається, коли виробник використовує яблучне пюре, консервоване сорбіновою кислотою, бензоатом натрію або іншими речовинами. Смакові параметри цих ласощів багато в чому залежать від використовуваного желеутворювача. Пектин одержують із яблучних вичавок або внутрішніх перегородок цитрусових (лимонів, грейпфрутів). Покупці люблять зефір «на пектині» за м'якість, пишність і характерну легку кислинку. Агар — витяжка з червоних і бурих водоростей, які зустрічаються в холодних морях. Тому в Україні цей рослинний загущувач не виробляють, а закуповують у Китаї та інших країнах. Зефір на основі агару виходить більш щільним і солодким. На відміну від пектину, агар не товаришує із кислотою, отже, її кількість у рецептурі буде мінімальним.
На морожених білках десерт втрачає білосніжність, на желатині — легкість
Виробників зефіру нині дуже багато, тому уважно читайте упаковку. Бажано, щоб він відповідав нормам ДСТУ — лише тоді продукт можна назвати корисним. Уникайте яскравих кольорів цього смаколика, явних нерівностей і тріщин на глазурі, занадто великого терміну придатності. Якщо злегка натиснути пальцями на край зефіру й одразу ж відпустити, він має відновити свою первісну форму. Його поверхня повинна мати чіткий малюнок. Не припустимо, коли пудра на цих корисних солодощах розпливається і тане на поверхні.
Запам'ятайте: якісний продукт має білий колір. Якщо ж у нього додають харчові барвники, це привід замислитися, що саме бажав замаскувати кольором виробник, оскільки справжній зефір – білосніжний, і не потребує забарвлення. Часто можна бачити зефір сіруватого кольору. Таке трапляється, якщо для його виготовлення використовуються морожені або сухі білки, а також желатин, питна сода, оцет. Якщо в складі є морожені білки, зефір втрачає білосніжність, якщо желатин – легкість. І це ще не все – в зефірі, приготованому із несвіжих білків, активно розвиваються бактерії кишкової палички. Тому такий продукт може викликати серйозний розлад шлунка.
Тест: “Сліпе куштування”
Ми зупинили свій вибір на шести марках класичного білого ванільного зефіру, який вільно продається у торговій мережі Хмельницького. Лише один із них – зефір марки «АВК» – реалізовувався в упаковці із зазначеним на ній складом і адресою потужностей. Всі інші продавалися на вагу, тож для того, аби побачити з чого складається зефір, доводилося просити в продавців показати ящики із наліпками, на яких і розміщується вся інформація про продукт. При цьому у деяких магазинах нас запевнили, що після розфасовки зефіру в поліетиленові пакетики, порожні картонні коробки вони викидають, тож надалі торгують «котом у мішку». А у цьому випадку – в кульку! Цікаво те, що наше бажання ознайомитися зі складом продукту в більшості випадків викликало щирий подив, а іноді й навіть сміх.
Вкотре зауважимо, що жоден учасник нашої дегустації навіть не здогадувався, який саме зефір він пробує. Ми завчасно приховали усю можливу інформацію та пронумерували тарілки, на які, власне, і виклали шість зразків.
*Наша дегустація абсолютно незалежна й заснована на смакових відчуттях працівників редакції. Ви, шановні читачі, завжди можете скласти свою індивідуальну думку.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Альона БРЯНЦЕВА, головний дієтолог області: “Найкорисніший зефір – домашній”
“Зефір – це ласощі, які виготовляють із різної сировини з додаванням цукру. Одразу хочу попередити, що цей продукт має достатньо високу енергетичну цінність.
У зефіру є одна дуже цікава особливість – фактично, це пастила. Її слов’янські народи готували ще в XVI столітті лише з двох інгредієнтів: печених яблук сорту антонівка та меду. А вже наприкінці XVIІ століття до пастили почали додавати білки, які й надавали ласощам білий колір та пружність. Така пастила у своїй основі уже містила не лише яблука, а й різноманітні ягоди: горобину, суницю, чорницю, брусницю тощо.
І тільки через два століття французькі кондитери здогадалися білки збивати. В результаті на світ народився білосніжний повітряний продукт, який ми нині і звикли називати зефіром.
Звісно, якщо брати зефір, виготовлений на основі натуральних інгредієнтів, таких, як яблучне пюре, мед та збиті білки, то такий смаколик є корисним і його можна сміливо включати у свій раціон. Більше того, натуральний білий зефір без домішок та консервантів (краще домашній) навіть можна споживати тим, хто худне. Ним заміняють цукерки та тістечка панянки, які сидять на дієті. Якісний зефір навіть корисний. Якщо взяти яблуко, яке, в ідеалі, і є основою цього продукту, то воно має послаблюючу дію, виводить зайвий холестерин із організму, руйнує зубний камінь, покращує мікрофлору кишківника та незамінний при атеросклерозі. Білок – також унікальний продукт. А про користь меду взагалі можна писати дисертацію. Але все це стосується домашнього зефіру, виготовленого за старовинною рецептурою. В промислових масштабах цей смаколик може містити шкідливі домішки та барвники. Саме тому краще купувати білий класичний зефір. Він має бути м'яким на дотик та з приємним ванільним ароматом”.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: