Альтернатива «газировці»

Стародавні українські напої значно корисніші та не менш смачні, ніж сучасні газовані «коли» та наполовину штучні пакетовані соки. Готувати їх дуже легко, а всі інгредієнти пропонує нам сама природа.

Квас. Цей напій відомий ще з часів Київської Русі. Одним із найпопулярніших квасів був сирівець – хлібний квас. Готували його здебільшого з житнього борошна або житнього хліба й солоду. В 966 році князь Володимир розпорядився відсвяткувати перемогу над печенігами вживанням цього напою. Пізніше сирівець стали використовувати як заправку до окрошки й зеленого борщу. По суті, це хлібний квас, але без додавання цукру. В лісостепових районах України, особливо на Поліссі, люди робили фруктові та ягідні кваси, найчастіше використовуючи плоди диких рослин. Такі напої мали й відповідні назви – «калиновик», «ягідник», «брусничник». Квас пили як у будні, так і на свята.

Варенуха. Цей напій став відомий на лівому березі України ще в XVI столітті. Основний склад: міцний алкоголь (горілка або самогон), фрукти, сухофрукти й прянощі. Присмачується така суміш медом. Глечик зверху прикривався скибкою житнього хліба, як кришкою, краї змащувалися тістом для додання герметичності. Всю цю красу ставили в піч на 10-12 годин. Потім проціджували. Пили варенуху як гарячою, так і холодною.

Яблучник. Його традиційно готували наприкінці літа зі щедрого фруктового врожаю. Напій дещо схожий на квас як за смаком, так і за технологією приготування. При цьому яблучник чудово освіжає. Його також готували з грушок.

Узвар. Давно заслужив собі звання українського національного напою. Здавалося б, звичайний компот із сушених фруктів, та його смак не сплутати ні з чим. І ще наші бабусі знали, що він є чудовим джерелом вітамінів. Традиційно узвар подавали до святвечірнього столу, та українцям він полюбився так, що його пити почали у будь-який час. Щоб аромат компоту був багатшим, можна додати до нього чорнослив, суниці, чи чорниці. Солодким узвар традиційно робить мед, хоч його можна замінити й на цукор. Цей напій значно густіший та концентрованіший, ніж звичайний компот, тому не шкодуйте сухофруктів!

Морс. Дуже давній традиційний напій. Кажуть, його використовували у нас ще в Середньовіччі для приготування «льодів», тобто стародавнього фруктового морозива, рецепт якого був поширений в усіх регіонах України.

Калинник. Найбільшою популярністю цей напій здавна користувався на Поліссі. Він не тільки має неповторний смак, а ще й дуже корисний для профілактики застудних захворювань. Пили калинник із осені, щоб не хворіти взимку.

Кисіль. Існує кілька різновидів цього стародавнього напою. В основному киселі відрізняються своєю консистенцією: від густого желе до компоту. Напій хороший тим, що його можна приготувати майже з чого завгодно: фруктів, ягід, ревеню або навіть молоко.

Сита. Це розведений водою мед, іноді відвар меду на воді. Сита, мабуть, найстародавніший солодкий напій: ще в кам’яному віці люди вживали мед диких бджіл, розводячи його водою. На Різдво ситою стали підсолоджувати кутю, а в Поліссі цей напій вважався окремою ритуальною стравою. Для його приготування в ідеалі береться стільниковий прісний мед. Його клали в бочку і заливали окропом. У результаті мед розчинявся, а віск спливав. Отриману ситу проціджували й охолоджували.

Ряжанка. Рецепт цього кисломолочного напою з’явився в Україні кілька сотень років тому: тоді змішувалося молоко й вершки. В результаті виходив різновид кислого молока, який чудово тамував спрагу й паралельно насичував.