ye-logo.v1.2

У Кам’янець-Подільському В’ятрович, з гарячими дискусіями, презентував свою книгу про «невідому українсько-польську війну»

Історія 2582
В
В'ятрович: «Волинь-43» - це не вигадка Польщі чи Росії, в основі лежить трагедія, яка сталася в роки Другої Світової війни. Фото: автора

Зустріч з автором книги, українським публіцистом та істориком Володимиром В’ятровичем відбулася на історичному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка.

Власну книгу «За лаштунками «Волині-43». Невідома українсько-польська війна» Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович писав на основі маловідомих фактів із документів.

Криваве доміно маловідомої війни між поляками і українцями у 1942–1947 автор розкриває завдяки невідомим раніше документам української та польської підпільних армій, звітам німецької окупаційної влади та радянських партизан. В основі дослідження — свідчення безпосередніх учасників подій, документи українського та польського підпілля, Армії Крайової та УПА, які були головними дійовими особами трагедії, що тривала не один рік.

“За лаштунками “Волині-43”. Невідома польсько-українська війна” – це чи не перша спроба науково-популярного викладення історії польсько-українського конфлікту середини минулого століття.

Як зазначив автор, «Волинь-43» - це не вигадка Польщі чи Росії, в основі лежить трагедія, яка сталася в роки Другої Світової війни. Також він доводить, що і українці і поляки були серед тих, хто гинув і серед тих, хто вбивав.

Після розповіді автора про книгу та саму криваву подію того часу до розмови підключилась аудиторія. Студентів цікавила кількість жертв у тій війні, яка роль німецьких і радянських військ у даному протистоянні, чому так довго про ці події замовчували, а зараз, у час російсько-українського конфлікту, намагаються приписати Україні вину за гибель польського народу.

«Щодо кількості жертв, то точної цифри ви не знайдете ніде, тому що немає точних офіційних документів, які би підтверджували скільки загинуло поляків чи українців. За підрахунками Степана Макарчука, загальні втрати серед цивільного українського населення Волині під час Другої світової війни склали близько 120 тис. осіб. Водночас, на думку Макарчука, скільки з цих 120 тис. осіб загинули від рук поляків визначити важко, оскільки більшість злочинів у радянські часи «списували» на німців, зокрема й масові вбивства українців, здійснені польськими колаборантами у формуваннях допоміжної поліції. Що ж до ролі німецьких і радянських військ у протистоянні, то поляки вступали до загонів німецької поліції, потім проводили акції проти українського села, то це були які акції – поляків чи німців? Тут неймовірно дати дуже прості відповіді, треба розбирати все до деталей. Останнє очевидно зумовлене прагненням посварити два дружні народи Польщу та Україну», - відповідає пан Володимир.

Також під час спілкування розгорілася гостра дискусія між корінним поляком, який проживає у Кам’янці-Подільському, займається волонтерством у зоні АТО, а також є настоятелем у Домініканському костелі, отцем Мартіном. Пан Володимир та отець Мартін намагалися вияснити присутність греко-католицьких капеланів під час війни, чи заборонялося їхнє перебування у лавах УПА. Зійшлися на тому, що капелани діяли серед повстанців, попри заборони.

Загалом гостра тема війни, у якій і досі немає чіткої позиції навіть на державному рівні, викликала чимало гарячих дискусій в університеті.

Магістрантка історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Антоніна Остапчук з темою Волинської трагедії почала працювати ще на 4 курсі. Дівчина каже, це була її тема бакалаврської роботи.

«З того часу тема Волинської трагедії мене зацікавила. Хочу сказати, що погоджуюся з тезами і багатьма працями пана Володимира. По-перше тому, що це перше ґрунтовне українське дослідження, у його першій праці «Друга українсько-польська війна» було систематизовано інформацію і українських і радянських, польських дослідників. А по-друге історик найбільш об’єктивно висвітлив ці події», - ділиться Антоніна Остапчук.

Присутній на зустрічі голова обласної організації «Комітет виборців України» Юрій Онуфрієв зазначив, що Володимир В’ятрович правильно показує історію і підводить до того, що не можна допустити, щоб два народи стояли своїми образами один проти одного.

«Якщо не роз’яснювати цього всього, а ми і так стоїмо вже 70-ть років, то будемо стояти ще 170-ть років. Історію треба вивчати об’єктивно, не робити один бік абсолютно правим, або навпаки. Це була війна, а на війні завжди є праві і неправі, але того не уникнути, тому В’ятрович робить дуже велику справу на майбутнє», - вважає пан Юрій.
Про свої враження від зустрічі поділилася також Наталія Яківна, яка працює у Коледжі харчової промисловості, завідуюча механічним відділенням.

«Я можу сказати таке, з розповіді Володимира я маю тільки акценти, які підтверджують моє первинне переконання. У нашій родині ці теми обговорюються не лише на рівні слів, а й на рівні документів. Тому я особисто сказала пану історику, що його історичні висновки повинні формувати думки, даватися у вуха політиків, бо якщо історики будуть сидіти в кабінетах, то тоді буде відбуватися все, так як і відбувається. Моє переконання ідентичне, цей конфлікт був створений з двох сторін на той період часу, Німеччини та Радянського союзу, за давнім принципом «Розподіляй і володарюй». Питання цих подій зараз піднімається через те, що Польща довгий час лобіювала інтереси України, підтримувала, а тепер давайте їм дамо «кілок в голову» і Польща буде ворогом України. Проте, я думаю, що цього не станеться, бо розумних людей більше і критична маса вільних, думаючих людей зараз збільшилась і це будуть такі собі хвилі, більшого конфлікту не буде», - ділиться роздумами пані Наталія.

Надія ГАНЧУК, студентка ІV курсу,
Кам'янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка.

Читайте також: Вахтанг Кіпіані у Кам’янці-Подільському розповів, кого використовують як інструмент для знищення країни

 


 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую