ye-logo.v1.2
18 Листопада, 2019

На різдво до храму

Сергій ЄСЮНІН Історія 2704

В ніч із 24 на 25 грудня весь католицький світ святкуватиме Різдво Христове, велике християнське свято народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде своє літочислення.

Це найурочистіше в християнстві свято. Церква вчить, що народження Христа відкрило можливість для порятунку душі і вічного життя для кожного віруючого. «Вечір 24 грудня не схожий на інші, він має винятково піднесений характер, – розповідає отець Олександр. – У цей вечір вся родина намагається зібратися за столом на святкову вечерю. Багата вечеря традиційно складається з 12 страв. Це символ 12-ти місяців минулого року, за котрі ми складаємо Богові подяку та 12 місяців майбутнього року, які ми віддаємо у руки Христа з проханням про благословення».
Під кінець святкової вечері вся родина колядує. Колядки – це релігійні пісні, які оспівують Різдво Христове. Кожний народ має свої неповторні колядки. Деякі з них стали міжнародними, наприклад “Stille Nacht” (Тиха ніч).
Святкування Різдва починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого. Зазвичай, в католицьких храмах відбуваються три основні святкові богослужіння, що здійснюються опівночі, на світанку і вдень. У Хмельницькому різдвяні богослужіння можна відвідати у трьох римо-католицьких храмах.

КОСТЬОЛ СВЯТОЇ АННИ – найстаріший римо-католицький храм Хмельницького
До кінця 30-х років XX століття, де сьогодні розташована школа №1, неподалік від входу до центра­льного парку, височів красень-костьол Св. Анни, поруч був невеликий базар, а навколо роз­ташовувалися одноповерхові сади­би, в яких жили переважно проскурівські поляки.
Костьол на цьому місці існував із давніх часів. Спочатку він був невеличким – виглядав як звичай­на дерев’яна капличка. У “Опису Костьолу Парафіяльного Плос­кирівського Св. Анни” від 1796 року є відомості про “Візитації” (тобто ревізії), які провів у 1741 році Бискуп Кам’янецький Пераковський. Він, зокрема, відз­начав, що “оригінальних докумен­тів про будівництво в Плоскирові костьолу не знайшов, тому що вони безповоротно були загублені під час козацьких воєн. Виявлений лише документ 1716 року про реконст­рукцію костьолу”. Таким чином, можна зробити висновок, що костьол Св. Анни вже певний час існував до 1716 року та мав статус парафіяльного.
Утворення у Плоскирові като­лицької парафії можна датувати початком XVIII століття, коли після звільнення від турецьких завойовників (нагадаємо, що в 1672-1699 роках Поділля знахо­дилося під владою Османської імперії), власник міста шляхтич Замойський переселив на спусто­шені за ці роки землі селян з польської Мазовії і мазурського Поозер’я. Таким чином, у Плоски­рові і прилеглих селах (Гречани, Заріччя, Шаровечка, Мацьківці й ін.) з’явилися так звані “мазури”, нащадки яких і склали основу католицького населення згаданих поселень. У 1796 році Плоски­рівська католицька парафія нараховувала 4867 парафіян, що проживали в 22 селах. Для такої кількості парафіян костьол був замалий, та на додаток ще й ветхий. У 1801 році католики розпочали збір коштів на пере­будову, й більшу частину вніс поміщик села Книжківці Мацей Журавський. Того ж року старий дерев’яний костьол розібрали, ікони та інше начиння перенесли у розміщену поруч капличку, а вже 1808 року розпочали мурувати нове приміщення храму. Завершили будівництво кам’яного костьолу лише у 1821 році.
На початку XX століття костьол Св. Анни знову перебудовується і здобуває вишукану барокову архі­тектуру, велич якої ще збереглася в пам’яті старожилів та на фото. От як згадує про цей храм проскурів­чанка Яніна Дембицька: “Костьол був дуже красивий, праворуч від нього знаходився будинок ксьон­дза. Обидві споруди огинала ріка Плоска, було багато квітів і клумб”... Але настали чорні 1930-ті роки, коли сталінські гоніння на служителів церкви досягли свого апогею. Не обминула ця гірка доля і наш Проскурів. Постраждали всі релігійні громади. У 1937 році закрили Собор Різдва Богородиці та “Велику” синагогу, у 1938 – православну цвинтарну церкву… Але першим знищили костьол Святої Анни.
У травні 1936 року Проску­рівська міська рада прийняла рішення про закриття костьолу та розбору його будівлі. З куполів зірвали мідь, згодом розібрали балки і перекриття та почали валити стіни. Але, як виявилося, останнє було зробити не так просто – надто міцними виявилися костьольні мури. Тоді храм вирішили підірвати. У 1937 році пролунали перші вибухи, але стіни встояли. Через якийсь час провели ще декілька вибухів, остаточно довершивши справу лише напри­кінці 1938 року.
Проте, як не намагались радян­ські безбожники знищити храм, але костьол Св. Анни так не зник з карти міста. Справа у тому, що у 1925 році польській громаді передмістя Гречани дозволили відкрити на католицькому цвин­тарі капличку, й коли був зруй­нований проскурівський костьол, то функції парафіяльного храму стала виконувати гречанська капличка. Вона перейняла ім’я Св. Анни та зберігає його до нині.
 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую