Розкопки року: «Фундаменти древніх храмів, склеп та давньоруський могильник…»

Підбиваючи підсумки 2018-го у Кам'янці-Подільському державному історичному музеї-заповіднику розповіли про археологічні сюрпризи року. Особливо вдалими називають розкопки на території двору Старого замку.

Пошукові роботи на території Старого замку розпочались наприкінці травня. Проводили їх на місці розташування церкви Покрови Богородиці ХІV-ХVІІ століття та костелу святого Станіслава кінця ХVІ- початку ХІХ століття. За понад місяць розкопок археологи натрапили на сенсаційні знахідки та зробили чимало відкриттів.

Під час розкопок журналісти сайту «Є» побували у Старому замку та поспілкувалися з археологами. Керувала цією пошуковою експедицією старший науковий співробітник давньоруської та пізньосередньовічної археології Інституту археології Національної академії наук Лариса Виногродська. З огляду на сприятливу погоду відпочивати археологам випадало лише в неділю. Хоча, з огляду на те, що ці археологічні дослідження особливо цінні в плані нових відкриттів для міста, та багаті на унікальні знахідки, то сидіти без діла, й хвилини не хотілося.

Пошукові роботи на території Старого замку розпочались наприкінці травня.

З огляду на сприятливу погоду відпочивати археологам випадало лише в неділю.

«Фактично, до нинішнього року на території замку ґрунтовних археологічних розвідок не проводилося, - розповів Петро Болтанюк, завідувач сектору музею старожитностей Кам'янець-Подільського державного історичного музею-запоідника, науковий співробітник археологічної служби. – Частково дослідження проводилися ще у 60-х роках минулого століття Євгенією Пламеницькою. Тоді була закладена траншея вздовж подвір’я. У 1959-му деякі розвідки були здійснені Сергієм Шкурком біля боргової ями – так званого узилища».

Петро Болтанюк каже, археологи розуміли, що взялися за дуже важливий об’єкт, адже нинішні дослідження ще раз підтверджують те, що місто вже могло існувати в першій половині ХІІІ століття.

На цікаві знахідки археологи натрапляли чи не щодня.

Маючи певні описи замку, науковці розуміли, на які саме об’єкти можна натрапити під час археологічної розвідки.

«Ми розуміли, що можемо наштовхнутися на фундамент костелу, залишки склепу, де був похований Микола Потоцький, який був старостою в Кам’янці у 1571-72-му роках (склеп Потоцького – порожній, поховання було перенесено – прим.авт.), а також на фундамент Покровської церкви. Торік тут обстежували територію за допомогою радіолокатора, і в межах цієї території було виявлено два фундаменти. Це зацікавило археологів та дало поштовх для того, щоб організувати розкопки. Ми розуміємо, що взялися за дуже важливий об’єкт, адже нинішні дослідження ще раз підтверджують те, що місто вже могло існувати в першій половині ХІІІ століття».

Чи не найсенсаційнішою знахідкою стали древні поховання, на які археологи натрапили прямісінько посеред замкового двору.

На цікаві знахідки археологи натрапляли чи не щодня. Серед речей, які поповнили колекцію музею монети XVI – XVIІ століть, скроневі кільця кінця ХІІ – ХІІІ столітя, наконечник стріли, ніж, кресало, поясні кільця ХІІІ століття, фрагменти керамічного посуду Трипілля, Чорнолісся та періоду ХІІІ - XVIІ століть.

В межах фундаментів виявили залишки 16-ти поховань різної статі та збереженості, які відносяться до давньоруського часу.

Знайти таке давнє кладовище – варте багатого!

Та чи не найсенсаційнішою знахідкою стали древні поховання, на які археологи натрапили прямісінько посеред замкового двору. В межах фундаментів вони виявили залишки 16-ти поховань різної статі та збереженості, які відносяться до давньоруського часу.

Фактично, до нинішнього року на території замку грунтовних археологічних розвідок не проводилося.

Лариса Виногородська, старший науковий співробітник давньоруської та пізньосередньовічної археології Інституту археології Національної академії наук, під керівництвом якої велися пошукові роботи, зізналася, що розкопки видалися надзвичайно цікаві.

Археологи мали за мету розкопати фундамент костелу – і таки його знайшли.

«Мали за мету розкопати фундамент костелу – і ми його знайшли й навіть уже знаємо в який бік він тягнеться далі. Хотіли знайти фундамент Покровської церкви – і на нього уже натрапили (саме у цій церкві були поховані князі Коріатовичі), хотіли знайти склеп Потоцького – і його знайшли. І те, що мене особливо вразило, зовсім неочікувано ми натрапили на давньоруський могильник ХІІІ століття. Знайти таке давнє кладовище – варте багатого!»

Додає, що у 2010-му році тут, на північному боці муру, уже велися розкопки. І тоді були знайдені залишки давньоруського валу та кераміка ХІІІ століття часів Данила Галицького.

Керувала цією пошуковою експедицією старший науковий співробітник давньоруської та пізньосередньовічної археології Інституту археології Національної академії наук Лариса Виногродська.

«Вал прорізала дорога ХV століття, яка вела до колишньої митниці, частину її ми також розкопали, бо далі вона ховалася під кам’яними стінами, зведеними у другій половині ХVІ століття (до цього були дерев’яні). Раніше, під час розкопок Пламеницька розкопала вежу над ровом. Тож склавши докупи усі знахідки маємо і вали, і вежу над ровом, і кераміку, і давньоруський могильник. Тому припускаємо, що, скоріше за все тут ще в часи Галицько-Волинської Русі була дерев’яна церква, а довкола неї - поховання, які згодом прорізали фундаменти усіх цих пізніших побудов. Тобто, і костел, і склеп були зведені на місці колишнього кладовища».

Усі знахідки археологи передали для подальшого дослідження в музей.

Усі знахідки археологи передали для подальшого дослідження в музей. Цього року розкопки були заплановані на відведеній території. Якщо буде фінансування наступного року – науковці відкривати нову площу.

Якщо буде фінансування наступного року – науковці досліджуватимуть на території Старого замку нову площу.