ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 3 січня

Історія 3685
У січні 1990 року у Гвардійському (колишній Фельштин) парафії повернули костел святого Войцеха
У січні 1990 року у Гвардійському (колишній Фельштин) парафії повернули костел святого Войцеха. Фото: з архіву

Сьогодні, 3 січня, річницю з дня заснування святкують державне підприємство "Новатор" та Хмельницька міська літературна спілка "Поділля".

В 1699 році сейм Речі Посполитої прийняв рішення про ліквідацію козацтва на підпольській Україні. 1702 року представники української шляхти, козаків, міщан та духівництва ухвалили на нараді у Фастові підняти антипольське повстання. У червні того ж року воно розпочалося збройними виступами на Поділлі та Брацлавщині й невдовзі охопило Київщину і Волинь. У січні 1703 року під Летичевом відбувся бій повстанців, які приєдналися до загонів Самійла Самуся зі шляхетськими військами. Коронне військо захопило Летичів, Бар, Вінницю, Новокостянтинів, Меджибіж, Хмільник. Поблизу Старокостянтинова каральне військо зустрів значний загін козаків і повсталих селян на чолі з Самусем. У жорстокому бою повстанці зазнали великих втрат і відступили. В січні-лютому 1703 року повстання на Поділлі було жорстоко придушене.

У січні 1921 року в Кам’янці-Подільському, де з 16 листопада 1920 року утвердилася більшовицька влада, тривав наступ на державний український університет: комісар Д. Мізін розпорядився, аби йому здали всі університетські печатки та штампи, що використовувалися при петлюрівській владі.

У 1922 році на теренах краю діяла Кам’янецька повітова оперативна трійка . Її діяльність простежується протягом усього року. Уповноважені оперативні трійки були вищою продовольчою владою волості і несли відповідальність за виконання податку. Так, у фондах Хмельницького архіву зберігається циркуляр голови повітового виконкому - наказ Кам’янецької повітової трійки від 3 січня 1922 року про виконання продподатку для посівної кампанії 1922 року.

У січні 1923 року Головархів затвердив новим завідувачем Кам'янець-Подільського архівного управління професора Пилипа Клименка, який говорив про наступні архівні втрати: знищені невідомо ким документи Переяславської Духовної Консисторії XVIII столі, справи стосовно селянських повстань XVIII століття, які зберігалися у Подільській Духовній Консисторії; знищені матеріали стосовно соціально-економічного та політичного життя Поділля з архіву канцелярії губернатора. Зокрема і про продані 900 пудів справ економічного змісту з архіву губернського правління; про 1921 рік, коли під час обшуку знищений архів Головного уповноваженого Уряду УНР. Клименко розробив план конфіскації архівних документів із крамниць Кам’янець-Подільської округи. Він самостійно вирішував, які справи знищити і не залишив списків знищеного. Але, не дивлячись на вкрай складні умови діяльності архіву Кам’янця-Подільського, на січень 1923 року були впорядковані метричні уніатські книги XVIII століття із архіву духовної консисторії, виявили знищені документи архівів губернського правління та губернської земської управи, знайшли частину архіву духовної консисторії.

У січні 1942 року в Проскурові (нині Хмельницький) був створений концтабір Шталаг 355, що діяв до листопада 1943 року. Він був розташований на східній околиці міста (сучасний мікрорайон Ракове на території колишнього військового містечка). По периметру був обнесений колючим дротом і розбитий на квадрати, між якими було залишено простір для проїзду возів. Штрафний ізолятор відокремлювався від загальної зони табору двома рядами колючого дроту і охоронявся окремою командою. Виявлення місць масового знищених тут громадян та військовополонених розпочалося зразу ж після визволення міста. На даний час на місці розташування концтабору встановлено монумент пам'яті жертв нацизму, загиблих у таборі.

Рівно 54 роки тому свою роботу розпочав Хмельницький радіотехнічний завод, нині державне підприємство «Новатор», яке входить у перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України. В 1966 році, 3 січня на південно-західній околиці Хмельницького почав роботу радіотехнічний завод – підприємство військово-промислового комплексу, яке було найбільшим підприємством міста. Тоді це була велика подія. Підприємство на якому було створено понад сім тисяч робочих місць дало можливість для стрімкого розвитку міста та розвитку інфраструктури. Тисячі молодих фахівців мали роботу, а тому влаштовували й особисте життя. Це у свою чергу сприяло будівництву - на колишніх пустирях виросли багатоповерхові житлові будинки, дитячі садочки, школи та магазини.

У цей день 3 січня на південно-західній околиці Хмельницького почав роботу радіотехнічний завод. Фото: wikimapia.org

Протягом усієї діяльності заводу, як складової частини виробничого комплексу СРСР, його база використовувалась як експериментальна - для обробки найновіших видів радіоелектронної та радіолокаційної техніки. Деякі вироби виготовлялись в єдиному екземплярі або невеликими серіями. Тому виникла потреба готувати спеціалістів високої кваліфікації, здатних за короткий час освоїти виробництво нових видів самої сучасної продукції.

Наприкінці 80-х років минулого століття через спад обсягів спецзамовлень на оборонну продукцію на підприємстві було відпрацьовано програму "Конверсія", яка передбачала освоєння низки радіотехнічних виробів невійськового призначення. Зокрема, для цивільної авіації, а також побутових, енергоощадний, лікувальних та діагностичних приладів.

В січні 1990 року у Гвардійському (колишній Фельштин) парафії повернули костел святого Войцеха. 25 червня 1994 року єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії Ян Ольшанський наново освятив храм. У цьому ж 1994 році відзначили 400-ліття фельштинської парафії. На сьогоднішній день споруда відреставрована у своєму первісному вигляді. Храм приваблює туристів пишнотою та розкішшю архітектурного мистецтва.

У 1993 році, 3 січня, на установчих зборах літераторів міста була створена, а 25 червня зареєстрована в міськвиконкомі організація літераторів – Хмельницька міська літературна спілка "Поділля". До організації тоді увійшло 20 літераторів.Ініціатором створення та першим головою спілки “Поділля” став відомий поет Микола Коваль. Нині ж спілку очолює поет, лауреат премії імені Богдана Хмельницького - Володимир Олійник. Визначною спільною працею колективу спілки став випуск першого в історії Подільського краю художньо-літературного альманаху "Творче Поділля". Він виходив у 1995 - 1998 роках. Першою об'ємною сумісною працею 18-ти авторів Поділля стало видання історико-краєзнавчої збірки статей, свідчень та документів "Великий Терор на Хмельниччині".

У січні 2004 року Кам’янець-Подільський міськвиконком ухвалив науково-довідкову бібліотеку міського архіву передати університету. Цим започатковано відділ рідкісної книги університетської бібліотеки. Він розташований у Старому місті на першому поверсі корпусу історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую