Гаряча тема:
- Війна
Цей день в історії Хмельниччини: 17 квітня
Про історію кам’янецької торгівлі, університет і згоріле кафе.
17 квітня 1385 року князь Костянтин дав підтверджувальну грамоту краківським купцям на право вільно торгувати з містами Поділля. В історичних документах збереглася інформація про деяких кам’янецьких купців, які торгували з Краковом та Львовом. Наприклад, у 1383 році у магістратських львівських книгах згадується «Henryk Rumer z Kamienca», який займався торгівлею разом з Миколою Фрейденталем. Виявляється, що в письмових джерелах 1387 та 1388 років зазначені купці виступали й покупцями львівської нерухомості.
Крім того, У науковій статті «Зовнішньоторговельні зв’язки Кам’янця-Подільського першої половини XIX століття» Тетяна Ігнатьєва пише, що зручне географічне розташування Кам’янця-Подільського стало головним чинником розвитку його зовнішньої торгівлі. Закордонні товари потрапляли у місто зазвичай через Ісаковецьку та Гусятинську митниці. Фактично митниця до Ісаковець була переведена із Жванця у 1797 році. Причиною стало зручне розташування населеного пункту на перехресті доріг з Галичини та Бессарабії.
А 17 квітня 1801 року була відкрита Ісаковецька карантинна контора, у журналах засідань якої збереглися інформація про жваву торгівлю кам’янецьких купців з Хотинським райя (райя або райят — території безпосередньо підпорядковані адміністрації Османської імперії — авт.). Наприклад, 21 жовтня 1802 року з турецького міста Галац через карантин кам’янецькому купцеві А. Нагабідовичу було привезено дві підводи різноманітного товару. Зокрема, шість діжок тютюну, дві — солодких сиропів і варення, один ящик черешневих чубуків, два мішки пшона «сарацинського». А 25 жовтня цей купець отримав чотири ящики лимонів, один мішок каштанів, один шкіряний мішок оливок, одну діжку соленої ікри.
Під час російської революції 1905-1907 років царська влада пішла на деякі поступки польській спільності. Зокрема, й на території поділля. Про це пише у своїй науковій статті «Українсько-польські культурно-релігійні взаємовпливи на Поділлі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.» Валерій Нестеренко.
За його інформацією, у цей час почали діяти польські культурницькі організації, навчальні приватні заклади, куди приймали не лише поляків, а й українців. Новим законом про віротерпимість від 17 квітня 1905 року було дозволено перехід людей з православ’я у католицизм. Таким чином вже у 1906 році понад півтори тисячі православних жителів Подільської губернії перейшли до католицького віросповідання
Видання «Шепетівський вісник» з посиланням на дослідника Івана Хома зазначає, що впродовж 17-18 квітня 1919 року під час бою під Шепетівкою на бік Армії УНР перейшла більша частина особового складу більшовицького 14-го Миргородського стрілецького полку. Водночас було розбито 5-й радянський стрілецький полк. Залишки обох полків відступили від Шепетівки приблизно на 35-40 кілометрів у район Полонного-Мирополя.
У 1992 році вулицю Московську, на якій розташовано університет, який Іван Огієнко очолював впродовж 1918-1920 років, перейменовано на його честь. Фото: з архіву редакції.
17 квітня 1992 року на установчих зборах створено товариство Івана Огієнка з центром у Кам’янці-Подільському. Його головою обрано кандидата філологічних наук Євгенію Сохацьку, яка пізніше, у 1998-у стала лауреатом премії імені Огієнка. Тоді ж у Кабмін було надіслано пропозицію перетворити Кам’янець-Подільський педагогічний інститут в університет і надати йому ім’я Івана Огієнка.
Крім того, у 1992-му вулицю Московську, на якій розташовано університет, який Іван Огієнко очолював впродовж 1918-1920 років, перейменовано на його честь.
Цього дня 2015 року в центрі Хмельницького згоріло кафе «Цукерня». Ввечері того ж дня соцмережі рясніли повідомленнями хмельничан про готовність долучитися до відновлювальних робіт у той чи інший спосіб. Хтось готовий був прийти розгрібати завалене приміщення, а інші — допомогти фінансово. Власники закладу подякували та від допомоги хмельничан відмовилися.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: