ye-logo.v1.2
25 Червня, 2019

В Хмельницькому досліджуватимуть історію українських мазурів

Андрій ЯЩИШЕН Історія 4193
Нині нащадки мазурів стали основою католицького населення Хмельницького й досі частково зберегли особливу мову, яка поєднала у собі польську та українську
Нині нащадки мазурів стали основою католицького населення Хмельницького й досі частково зберегли особливу мову, яка поєднала у собі польську та українську. Фото: архівне надане Романом Гурницьким

За основу візьмуть життя мазурів Гречан.

У Хмельницькому починають збирати старовинні фотографії, документи та родинні перекази, які розкажуть історію українських мазурів. За цю справу взялися представники спортивно-культурного центру «Плоскирів», якій діє у мікрорайоні Гречани. Досліджуватимуть події минулого в рамках проекту «Слідами українських Мазур. Мить, що залишиться в пам’яті», на реалізацію якого комунальна установа отримала фінансування Українського культурного фонду.

За словами заступника директора спортивно-культурного центру «Плоскирів» Романа Гурницького, у XVIII столітті на Поділля розпочалося переселення селян з польської Мазовії, які отримали назву «мазури». Зокрема, вони поселилися у тодішньому Плоскирові та сусідніх селах. Нині їхні нащадки стали основою католицького населення Хмельницького й досі частково зберегли особливу мову, яка поєднала у собі польську та українську. Значна кількість переселенців отримала землю й у Гречанах.

«Ми захотіли дослідити й зберегти для майбутніх поколінь історію цієї народності. Попри те, що мазури жили в злагоді з українцями, євреями та іншими народами, прихід радянської влади став для них справжньою трагедією, — розповідає Роман Гурницький. — Так, у 1937-у в рамках антипольської акції багатьох мазурів Гречан розстріляли або відправили у заслання».

За словами заступника СКЦ «Плоскирів», прикметною є історія одного з жителів Гречан. Під час антипольської акції його батька розстріляли, залишилися мама з двома дітьми. Їх вислали до Казахстану, з якого вони поверталися додому пішки. Дорога була важкою: матір несла одну дитину на руках, а іншу вела поряд. Вона була настільки виснаженою, що з відчаю залишила дворічне дитя посеред степу.

«Лише вечорі вона усвідомила, що зробила. Вона повернулася за покинутою дитиною й вже разом вони прийшли у Гречани. Саме ця людина досі живе у нашому місті. Через призму таких життєвих історій хочемо показати долю цілої народності», — зазначив Роман Гурницький.

В рамках проекту представники СКЦ «Плоскирів» спільно з волонтерами планують зібрати не лише свідчення старших людей, а й оцифрувати архівні документи та світлини. Фотографії планують збирати до періоду початку 1950-х років. За умовами Українського культурного фонду, їх достовірність повинен оцінити місцевий краєзнавець.

Родина мазурів. Світлина ХХ століття. Архівне фото: надане Романом Гурницьким

В результаті заплановано створити мобільну експозицію, присвячену історії українських мазурів. Вона складатиметься з десяти стендів. Деякі з них розповідатимуть про історію самих Гречан. Більше інформації про життєві долі автори проекту розмістять у інформаційних брошурах. Втім головною родзинкою стане спеціально розроблений сайт.

«Це буде ресурс, на якому люди знайдуть інформацію, як одягалися мазури, про їхні традиції та побут, а також про випробування в роки воєн та депортацій. Ми відсортуємо зібрані фотографії та історії так, щоб їх можна було простежити за часовими відрізками або конкретними подіями. Також люди зможуть самотужки додавати на веб-портал власні світлини», — зазначив Роман Гурницький.

Як повідомляють у СКЦ «Плоскирів», за основу братимуть життя гречанських мазурів, але не оминуть увагою й інші місця їх проживання — села Шаровечку, Мацьківці та Олешківці Хмельницького району.

Проект стартує 1 червня, а завершиться у вересні «круглим столом». В команду творців проекту входять шестеро хмельничан. Також вже є 20 заявок охочих стати волонтерами й допомогти зі збором інформації. Наразі Український культурний фонд виділяє лише частину обіцяних коштів, решту — після його завершення.

Нагадаємо, в Гречанах презентували концепцію розвитку «Dom Ludowy».

Для довідки. Український культурний фонд — державна структура, яка підтримує різноманітні культурні та освітні проекти. Наприклад, свого часу установа виділяла фінансування на відродження Самчиківського розпису, проведення в Хмельницькому літературно-перекладацького фестивалю «TRANSLATORIUM».

 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео