ye-logo.v1.2
28 Вересня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 8 червня

Історія 1871
Про події краю, які стали історією
Про події краю, які стали історією. Фото: stock.adobe.com

Про події краю, які стали історією.

З 8 червня 1918 року в Проскурові почала роботу тимчасова ревізійна комісія. Вона виявляла порушення та зловживання місцевої влади. До неї входив представник судового відомства, податковий інспектор, два громадські діячі від земського і міського самоврядування та фахівець з юридичних питань. За висновками розслідування комісії у Проскурові, міська дума незаконно завищувала ціни на продукти харчування, квартплату, податки із проведення вистав, концертів. Після таких порушень звільнили заступника голови управи.

Загалом місцеве самоврядування у добу гетьманату (квітень-грудень 1918 року) підпорядковувалося департаменту місцевого самоврядування міністерства внутрішніх справ. Окремі його відділи міського та земського господарства займалися керівництвом міста, створення нових міських поселень, затвердження та зміни міських планів, забудови міст, проведення виборів, відкриття та закриття земських зборів, відводу земель для потреб військ, питаннями місцевих дорожніх, залізних та водяних шляхів.

В Проскурівському повіті функціонувала система органів місцевого самоврядування до якої входили міська дума й повітові, волосні земські збори (представницькі органи, до яких входила громадськість). Оскільки органи місцевого самоврядування не належали до державних органів влади (підпорядковувалися лише департаменту місцевого самоврядування міністерства внутрішніх справ), а їх представники були обрані ще в 1917 році, то вони не викликали довіри у центральної влади Через це і призначались перевірки. Проблемну ситуацію мали б вирішити вибори, проте гетьману не вдалось їх провести.

У 1966 році у Кам’янці-Подільському в Старому місті на Поштовому узвозі почала працювати швацька фабрика навчально-виробничого підприємства глухих. Вона була розрахована на 70 швацьких місць і працювала у дві зміни. Крім виробництва, на фабриці організували і навчальний процес, оскільки в місті не було кваліфікованих швачок. За перші три роки роботи чисельність працівників збільшилася з 50 до 375 осіб. 

8 червня 1989 року в Нетішині народилася Ольга Жовнір, українська фехтувальниця-шаблістка. Випускниця Хмельницького національного університету. Заслужений майстер спорту, олімпійська чемпіонка (2008 рік) в командному фехтуванні на шаблях. На Олімпійських іграх у Пекіні Ольга була запасною в українській команді з фехтування на шаблях, однак тренери поставили її на фінальний бій замість Галини Пундик, яка виступала у чвертьфіналі і півфіналі. І хоча Ольга у фіналі нанесла лише 6 результативних уколів (із 45 командних), українська команда в складі Ольги Харлан, Олени Хомрової та Ольги Жовнір все ж здобула перемогу над китайською командою 45:44. Нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня. Почесна громадянка Нетішина.


8 червня 1989 року в Нетішині народилася Ольга Жовнір, українська фехтувальниця-шаблістка. Фото: file.liga.net

8 червня 2015 року на Сході загинув хмельничанин, сержант ЗСУ - Олексій Герега. Чоловік служив у 28-й окремій механізованій бригаді. Загинув поблизу міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область), в результаті наїзду на протитанкову міну та вибуху військового автомобілю ГАЗ-53, який перевозив боєзапас на позиції українських військ.

Сеймик подільського воєводства 8 червня 1702 року відзначав, що «свавільні люди» наступають на життя і багатства шляхти. Що ж цьому передувало? За умовами Бучацького договору (мирна угода між Річчю Посполитою і Османською імперією, укладена в жовтня 1672 року польсько-шляхетський уряд поступився Подільським воєводством, яке увійшло до складу особливої турецької адміністративної одиниці - Подільського пашалика. Після двадцятисемирічної окупації у 1699 році за умовами Карловицького договору Туреччина повернула Річі Посполитій територію Поділля.

На початку XVIII століття Проскурів значно розрісся. Центральна вулиця проходила по нинішній Староміській. Тут споруджували будівлі багаті мешканці міста. Ближче до валів селилися ремісники і торгівці, люд, який займався сільським господарством. Вони здебільшого осідали також за валами і на Заріччі.

Введення нових повинностей, міжусобна боротьба магнатів, грабіжницькі наїзди шляхти загальмували дальший процес розвитку Проскурова. Його населення зменшилося на чверть. Гніт викликав незадоволення і обурення, яке переросло у повстання. Поштовхом до цього було рішення польського сейму про ліквідацію козацьких полків у Київському і Брацлавському воєводствах. Визвольний рух охопив Брацлавщину, Поділля і Волинь. Сеймик подільського воєводства 8 червня 1702 року відзначав, що «свавільні люди» наступають на життя і багатства шляхти.

Тим часом народне повстання проти шляхти у Подільському воєводстві ставало все більш загрозливим. Особливо воно посилилося восени 1702 року. Повстанське військо 17 листопада підійшло до Проскурова і допомогою мешканців оволоділо містом.

У січні 1703 року 15-тисячне польсько-шляхетське каральне військо з 44 гарматами під командуванням Адама Сенявського вторглося на Поділля, де повстанські сили не перевищували 12 тисяч і були розкидані по великій території. Використавши кількісну перевагу у силах та розпорошеність козацьких і повстанських загонів, Сенявський з коронним військом та шляхетськими ополченцями порівняно легко здобув перемогу над повстанцями під Старокостянтиновом, Меджибожем. Новокостянтиновом, Летичевом, Проскуровом.

У 1703 році 15-тисячне польсько-шляхетське каральне військо під командуванням Адама Сенявського вторглося на Поділля. Фото: uk.wikipedia.org

Одним з випробувань для краян була Перша світова війна. У 1914 році конфлікт між Австро-Угорською імперією та Сербією розколов Європу на два ворогуючі табори: Німеччина та Австро-Угорщина — з одного боку та країни Антанти — Франція, Англія, Росія — з іншого.

17 липня в Російській імперії оголосили загальну мобілізацію, а вже 18 липня Подільська губернія, як прикордонна з Австрією (кордон проходив по Збручу), переведена на військовий стан. 19 липня до Проскурова прибув генерал Брусилов, якого призначили командуючим Проскурівською групою військ, що 28 липня була перетворена на 8-му армію Південно-Західного фронту. Штаб та армійські тилові установи розмістилися в Проскурові, 7-й армійський корпус біля села Западинці, 12-й корпус — поблизу Проскурова, 8-й корпус — біля Шарівки, 3-я і 4-а стрілецькі бригади — навколо Ярмолинець, 12-а кавалерійська дивізія — біля Войтовець, 2-а козача дивізія — поблизу Городка. 8 червня 1915 року, після погіршення становища на південно-західному напрямку, був виданий наказ про евакуацію державних установ і майна подалі від кордону. Вдруге подібний наказ оголошено 20 червня 1916 року. Саме тоді губернські установи переїхали з Кам’янця-Подільського до Вінниці. Шалено зросли ціни на промислові та продовольчі товари, люди убожіли з кожним днем. Це призвело до виникнення антивоєнного руху і, зрештою — до поглиблення кризи самодержавства.

8 червня 2018 року в обласному центрі презентували нові підземні контейнери. Перший встановили на вулиці Гагаріна, на сміттєвому майданчику, неподалік філармонії.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую