ye-logo.v1.2

Цей день в історії Хмельниччини: 28 липня

Історія 3016
Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким. Картина Миколи Самокиша, 1934 року
Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким. Картина Миколи Самокиша, 1934 року. Фото: uk.wikipedia.org

Про бій Кривоноса й Вишневецького, жорстоке вбивство у 1915 році та хмельницьку «толкучку».

Історики Валерій та Дмитро Кундельські у статті «Військове протистояння Максима Кривоноса та Яреми Вишневецького в червні-серпні 1648 року у світлі новітніх досліджень» пишуть, що після взяття Полонного військо Максима Кривоноса вирушив на Старокостянтинів. Туди ж підійшли князь Ярема Вишневецький і київський воєвода Тишкевич.

Під час битви в полон до Вишневецького потрапили представники козацької. Поляки зібрались на військову нараду і вирішили, що самі не впораються з козацьким військом. Моральний дух у їхньому таборі впав. До того ж відчувалася недостача провіанту і фуражу, а в місті спостерігався «зрадливий дух». Натомість міщани Старокостянтинова таємно принесли козакам продовольство, пиво, горілку, порох. Вишневецький, дізнавшись про це, наказав стратити 40 міщан Старокостянтинова. Однак це не допомогло.

28 липня 1648 року польське військо вирішило відійти від Старокостянтинова, виславши обоз під село Кульчин, де на них знову напав Максим Кривоніс. Поляки змушені були відступати під Чолганський Камінь.

«Володимир Антонович стверджує, що зовсім непросто довелося Максиму Кривоносу перемогти Ярему Вишневецького (цитуємо мовою оригіналу — авт.): «кожен раз князь Ярема одержував побіду через те, що його військо було більш здисципліновано.., але йому доводилось відступати 100-150 кілометрів, тому що його оточили зрушені всіма сторонами селяни». Після того, як «зникає остання сила, повстання досягло величезних розмірів і розгорнулось тепер по Поділлю і Волині», — пишуть Валерій та Дмитро Кундельські з посиланням на Володимира Антоновича.

18 липня 1918 року департамент Державної варти звернув увагу губернського старости Поділля часів влади гетьмана Скоропадського Сергія Кисельова на необхідність мати таємну агентуру в лівих партіях. Такий факт у статті «Кам’янець-Подільський в період гетьманату» дослідники Олександр Кравчук і Надія Марценюк.

28 липня 1915 року вінницький часопис «Юго-западный край» повідомляв про наслідки моторошного вбивства поблизу Шепетівки. У газетному матеріалі йшлося: «Поблизу станції Шепетівка південно-західних залізниць випадково розкрито жахливий злочин. Жандарм звернув увагу на собак, що билися через якусь знахідку. Підійшовши ближче, він побачив, що з розритої собаками горбка стирчать людські ноги без чобіт, обгризені собаками. Горбок розрили і знайшли труп. Селяни впізнали вбитого».

А торік 28 липня сайт «Є» обплутував історію хмельницького речового рику, який ще називають «толкучкою». 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую