ye-logo.v1.2
26 Жовтня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 16 вересня

Історія 1638
Про людей та події
Про людей та події. Фото: ілюстративне pixabay.com

Що про цей день розповідають історичні джерела.

16 вересня 1890 року в Проскурів (нині Хмельницький) приїхав Олександр Купрін. Майбутній письменник приїхав у місто після закінчення 3-го військового Олександрівського училища. Тоді у Проскурові знаходилися підрозділи 46-го піхотного Дніпровського полку, де проходив службу молодий офіцер Олександр Купрін. Олександр Купрін прослужив у Дніпровському полку майже чотири роки, бажав зробити кар’єру штабного офіцера, та після невдалої спроби восени 1893 року вступити до академії Генерального штабу, він залишає армію.Роки служби та враження від армійського життя знайшли своє відображення у повісті Купріна “Поєдинок”, що зробила її автора знаменитим. Цей факт з історії міста досить-таки відомий, і тому хотілося б зупинитися на іншому – розповісти про полк, в якому довелося служити відомому літераторові. До слова, присутність у Проскурові такої великої військової частини значно впливала на життя провінційного міста. В ті часи офіцери були носіями інтелігентності, культури та благородства. Наявність військ сприяла також економічному розвитку міста, даючи значний прибуток (здача квартир під житло, продаж будівельних матеріалів, продовольства, задоволення інших потреб).

16 вересня 1919 року газета «Український козак» повідомляла про ситуацію, пов’язану із епідемією тифу у Кам’янці-Подільському – восени із 50 працівників інфекційного бараку, тобто спеціалізованого відділення лікарні, 45 заразилися тифом. П’ять з них померли.

Упродовж всього 1919 року лікарі не могли подолати епідемію тифу у Кам’янці-Подільському, яка то відступала, то посилювалася. Вже у січні через це припинили роботу усі початкові і середні школи. Кількість хворих на тиф, малярію й «іспанку» стрімко зростала. Палати і коридори лікарень були переповнені. Ліків гостро не вистачало. Найбільш враженими інфекційними хворобами виявилися найбідніші прошарки населення, які не мали змоги користуватися банею через дорогі послуги.

Міська влада розпочала збір у мешканців Кам’янця-Подільського одноразового внеску на боротьбу з плямистим тифом, іншими хворобами (у такий спосіб планували зібрати 1 мільйон карбованців). Попри успішність цієї кампанії, епідемія не відступала, бо на її подолання треба було викласти значно більші кошти і провести цілу низку профілактичних і лікувальних заходів, на які бракувало кадрів, ліків тощо. У квітні збільшилася смертність від сипного тифу. Помирали не лише прості кам’янчани, а й лікарі та фельдшері, які заразилися від хворих під час надання медичної допомоги.

У липні-серпні на плямистий тиф захворіли 144 мешканці міста, зокрема 10 лікарів (смерть забрала 13 осіб, зокрема 4 лікарів), на поворотний тиф – 164 особи (10 лікарів). Загалом за рік від тифу та інших захворювань померло 2619 кам’янчан або у 3,4 рази більше, ніж у 1917 р. Із 100 лікарів, які боролися за життя хворих, 22 померли через захворювання на тиф.

Запис програми «Від усієї душі» в Кам'янці-Подільському. Фото: з газети «Прапор Жовтня» Івана Свідера, джерело - kampod.at.ua.

16 вересня 1978 року о 19.45 перша програма Центрального телебачення з Москви демонструвала передачу «Від усієї душі», яку було присвячено жителям Кам’янця-Подільського. Це був ювілейний — двадцять п’ятий випуск. Транслювали розповіді кам'янчан на весь Радянський Союз годину й 15 хвилин, саме стільки тривала передача. Програму було знято заздалегідь. Газета «Прапор Жовтня» про цю подію писала так: «Знову древній Кам’янець-Подільський став знімальним майданчиком. Цього разу до нас завітала кіногрупа з Центрального телебачення. Режисер Володимир Сергійович Акопов готує чергову, двадцять п’яту передачу з циклу «Від усієї душі». Телерозповідь буде про цікавих і шанованих людей міста, про його історичні та пам’ятні місця. Отож, стежте за програмою телепередач».

16 вересня 1999 року засновано Хмельницький благодійний фонд «Хесед Бешт». Назва фонду походить від імені засновника хасидизму Баал Шем Това, який жив та працював на Поділлі й похований у Меджибожі. Від часу створення і до сьогодні організацію очолює голова правління Хмельницької іудейської релігійної громади Ігор Ратушний.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую