Цей день в історії Хмельниччини: 14 листопада

У 1781 році 14 листопада у Кам’янці-Подільському відбулася муштра піхотного полку на якій був присутній польський король Станіслав Август Понятовський. Того дня король побував у прикордонному селі Брага, звідки через Дністер оглянув Хотин. Після обіду в Жванці король повернувся до Кам’янця. Наступного дня він відпочивав, а 16 листопада покинув місто.

14 листопада 1920 року в Кам'янці-Подільському відбулося засідання Ради Народних Міністрів УНР (Української Народної Республіки), на якому ухвалено розпочати евакуацію уряду і державних установ в ніч з 14 на 15 листопада. Напрямок евакуації визначено такий: Лянцкорунь (нині Зарічанка) - Чемерівці - Сатанів.

Володимир Левицький у спогадах «В рядах Армії Української Народньої Республіки», опублікованих 1933 року, зафіксував у записі від 18 листопада 1920 року епізоди відступу українських військовиків: «Довжелезні валки обозів посуваються понад Збручем у напрямі м. Волочиськ, бо там має рішитися, що з нами буде. Так виглядає тепер недавно ще сильна наша армія». Шлях проліг через Іванківці, Сатанів, Мартинківці, Зайчики, де українські вояки заночували.

Никон Немирон у спогаді «Через Збруч», опублікованому 1950 року, ці листопадові дні 1920 року згадав так: «У Сатанові ми застали жовнірів польської прикордонної сторожі, що, користаючи з хаосу, переправлялися через Збруч і забирали цукор з місцевого цукрового заводу. Ми прогнали їх і відібрали заграблений цукор. 21 листопада прибули ми до Волочиська».

У листопаді 1920 року через Сатанів проліг шлях професора Івана Огієнка (майбутнього митрополита Іларіона) з Кам'янця-Подільського, захопленого більшовиками, на Тарнів. Микола Тимошик так зафіксував цю подію: «За наполяганням чергового старшини штабу діючої Української армії Іван Огієнко, нашвидкуруч зібравши дітей і дружину, в ніч з 15 на 16 листопада, пішки, фактично без будь-якого майна, вирушає в далеку і невідому дорогу. А діти? Дружина Домініка Данилівна була на восьмому місяці вагітності (донька Леся народиться в Тарнові 8 січня 1921 року; Анатолію виповнилося лише десять, а Юрію - дев'ять літ…) На одному з аркушів, віднайдених автором цих рядків у архіві митрополита Іларіона у Вінніпезі, зафіксований цей відчайдушний маршрут: Чемерівці (16 листопада), Сатанів (17 листопада), Волочиськ (19 листопада), Тернопіль і Львів (без дат), Тарнів (25 листопада)».

14 листопада 2009 року диспетчери Хмельницького аеропорту вийшли у міжнародний ефір. Це було пов’язано з тим, що Хмельницький аеропорт отримали статус міжнародного і право приймати літаки з-за кордону. Тодішній директор комунального підприємства «Аеропорт Хмельницький» Вадим Якимчук, про цю подію розповідав журналістам: «Ми отримали статус міжнародного аеропорту, що дає нам право приймати літаки з-за кордону. А з 14 листопада наші диспетчери, які є досить висококваліфікованими спеціалістами, розмовлятимуть в радіоефірі англійською мовою. На сьогодні аеропорт знаходиться у робочому стані, але для його модернізації необхідно вкладати чимало коштів, напрацьовувати багато нових рейсів, аби згодом мати з цього неабиякі прибутки. Щоправда, цьогоріч обласна рада, на балансі якої знаходиться підприємство, виділила 600 тисяч гривень на ремонт злітної смуги та освітлювальної системи».

14 листопада 2009 року диспетчери Хмельницького аеропорту вийшли у міжнародний ефір. Фото: з архіву

14 листопада 2014 року на Сході загинув 36-річний солдат Сергій Клименко, із села Калачківці Кам’янець-Подільського району. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади потрапив під обстріл “Градів”, прикриваючи відхід своєї частини із засідки поблизу села Кримське, що на Луганщині.

14 листопада 2015 року від важкої хвороби у Київському військовому шпиталі помер хмельничанин Олександр Роземборський. Військовослужбовець був командиром розвідувальної роти 24-го окремого батальйону "Айдар".