ye-logo.v1.2
3 Грудня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 29 листопада

Історія 1142
На початку ХХ століття автомобіль могли придбати лише поодинокі заможні люди або певні установи (на фото 1916 року зображений від\'їзд з Кам\'янця імператора Миколи ІІ)
На початку ХХ століття автомобіль могли придбати лише поодинокі заможні люди або певні установи (на фото 1916 року зображений від'їзд з Кам'янця імператора Миколи ІІ). Фото: podolyanin.com.ua

Про події минулого, які увійшли в історію Хмельниччини.

У перших десятиліттях ХХ століття автомобілів у Кам’янці-Подільському було мало. На той час авто було надзвичайно дорогим і малодоступним засобом пересування. Придбати його могли лише поодинокі заможні персони або певні державні чи приватні установи. Наприклад, близько 1918-1919 років губерніальна управа володіла тільки двома автомобілями й «легенькою тягарівкою», яку використовували як невелику вантажівку.

А загалом на той час їздити на автомобілі Кам’янцем-Подільським було складно. Найперше, це стосувалося Старого міста. Причиною цього стало те, що середньовічні вулиці були дуже вузькі. Але на території Нового плану, який почав формуватися за квартальним принципом у другій половині ХІХ століття, ситуація була значно кращою. Бо вулиці там були ширші.

Попри те, що кількість автомобілів у місті була мізерною, іноді вони потрапляли в аварії. Наприклад, 29 листопада 1919 року на Новому мості зіштовхнулися два авто. На щастя, ніхто не постраждав. У результаті аварії були пошкоджені лише автомобілі та парапет, один проліт якого впав у каньйон.

Такі факти наводить науковець Ростислав Майор у статті «Індивідуальний та громадський транспорт і порядок врегулювання їх руху в Кам’янці-Подільському в другій половині ХІХ – на початку ХХ століть». 

А історик Олександр Завальнюк у статті «Повсякденне життя кам’янчан у 1919 році: зайнятість, доходи, життєвий рівень, побут міське середовище, культурне дозвілля» пише, що у першій половині XX століття на Поділлі в холодний період актуальним для місцевих жителів було придбання дров. Їх постачанням опікувались відділи палива управ. За підрахунками Міністерства земельних справ, Кам’янець-Подільський потребував від 3 до 4,5 мільйонів пудів дров на рік (1 пуд складав 16,3 кілограма).

Щоб мати змогу придбати паливо, споживачам треба було отримати відповідний ордер. Під час сезонної заготівлі ціни на дрова зростали на 25 відсотків, проте вже у листопаді, коли ажіотаж навколо паливного питання зникав, вони дешевіли. Наприклад, 29 листопада 1919 року за один пуд дров кам’янчани платили 20 карбованців.

У тому ж Кам’янці-Подільському 29 листопада 1935 року закрили лютеранську кірху. Того дня Кам’янець-Подільська міська рада ухвалила, що, зважаючи на те, що кірха не діє від 1934 року й засипана зерном, а лютеранська громада фактично розпалася, потрібно передати приміщення кірхи міському відділу фізкультури для влаштування там спортивного залу. Нині в цьому приміщенні на вулиці Шевченка, 61 розміщується Кам’янець-Подільська дитячо-юнацька спортивна школа.

У Кам’янці-Подільському 29 листопада 1935 року закрили лютеранську кірху. Фото: kampod.at.ua

У Кам’янці-Подільському 29 листопада 1935 року закрили лютеранську кірху. Фото: kampod.at.ua

28 листопада 2015 року з Державного реєстру нерухомих пам’яток України викреслили пам’ятник Леніну, який стояв в Ізяславі. Про це повідомляло видання «Українська правда». В статті зазначалось, що відповідний наказ підписав тодішній міністр культури В’ячеслав Кириленко. Загалом цим указом статусу пам’ятки позбавили 40 пам’ятників Володимиру Леніну та один пам’ятник борцям за радянську владу. До речі, найбільше статусних пам’ятників Леніну, 36 штук, було у Чернігівській області.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Здам житло

  Так  Ні, дякую