1 Травня. Пролетарі всіх країн, Єднайтеся…

очніше, навіть не з комуністичною, а з більшовицькою, ленінсько-сталінською. Для одних – це позитив, для інших – негатив, для третіх Першотравень узагалі не означає чогось більшого, ніж додаткову можливість покопирсатися на городі або сходити в кіно. Проте, ще зовсім недавно 1 травня таки було святом, обов’язко­вими атрибутами якого стали багатотисячні мітинги, повітряні кульки, прапори і палкі промови місцевих керманичів. Щороку 1 Травня, натхненні гаслами і настановами народи Радянського Союзу з новими силами йшли до комунізму. Ідеологи закликали радянських людей працювати ще краще, ще продуктивніше, рівняючись на передовиків праці: більше вугілля, металу, нафти, більше літаків, танків, гармат, набоїв, більше паровозів, вагонів, верстатів, автомобілів, більше товарів усіх галузей промисловості, більше хліба й інших продуктів сільського господарства!
У роки незалежності 1 і 2 травня залишились вихідними, але українці проводять їх так, як кожен вважає за потрібне. У тій чи іншій формі 1 Травня відзначають нині приблизно у 70-ти країнах. Передусім там, де існує сильний профспілковий рух. У низці країн це традиційне державне свято – День праці, хоча раніше він був – Днем солідарності усіх трудящих. Та й започаткували це свято зовсім не у Радянському Союзі. 1 травня 1886 року робітники американського міста Чікаго організували демонстрацію, вимагаючи нормальних умов праці і, перш за все, встановлення 8-годинного робочого дня. Демонстрація була розстріляна поліцією. Паризький конгрес II Інтернаціоналу в липні 1889 року ухвалив рішення щорічно відзначати цей день як підтвердження єдності всіх робітників планети. Таким чином, вперше 1 травня як день солідарності трудящих відзначили в Європі та Америці в 1890 році. З тих пір гасло: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» – завжди супроводжувало колони першотравневих демонстрацій. Хоча й досьогодні, ті самі наймані працівники, селяни та дрібні підприємці залишаються при своїх інтересах і далі ведуть боротьбу за свої права, але вже у новій, незалежній країні…

… а підприЄмці – тримайтеся!

Суд над підприємцями з Хмельницького майдану, який був призначений на 12 квітня, перенесли на невизначений термін. Нагадаємо, чотирьом підприємцям «світить» по чотири роки за… три вибиті шибки на дверях обласної державної адміністрації, які оцінили у 458 гривень. Хоча, якщо дату розгляду справи і винесення вироку таки призначать, за один день крапку не поставлять, переконана Надія Кнець, голова ради профспілки захисту підприємництва. З боку Хмельни­цької ОДА, обласної ради та правоохоронних органів у справі представлені 12 свідків, які нібито під час вибиття «злощасних» шибок перебували у приміщенні обласної адміністрації і навіть мають відеодокази. «А де вони були, коли на майдані стояли вісімнадцять тисяч підприємців? Чому не вийшли до людей?» – ці риторичні питання звучать з вуст пані Надії щоразу, коли вона спілкується з підприємцями. А відбувається це по кілька разів на день. Адже 13-14 травня розпочинається нова хвиля підприємницьких протестів у регіонах, а 19 – усі прямують на Київ. «Якщо ми зараз не піднімемося на страйк, то через дуже короткий проміжок часу Україна зникне», – переконані підприємці.