Таємниця унікальної ікони зі Славути та відкриття повивальної школи - 9 січня в історії

В Україні на 9 січня цього року не припадає визначних професійних свят чи якихось пам’ятних днів. Натомість у Сполучених Штатах Америки цього дня відзначають дві «смачненькі» дати. А саме: Національний день абрикосів та Національний день кассуле. Кассуле — це страва французької кухні, яка є чимось середнім між рагу та запіканкою.

До речі, саме сьогодні, 9 січня, православні віряни вшановують пам'ять першого християнського мученика - святого Стефана (Степана).

Цей день в історії Хмельниччини

9 січня 1877 року в Кам’янці-Подільському відкрито один із найстаріших медичних навчальних закладів України — повивальну школу. На той час у Російській імперії існувало лише 25 повивальних шкіл. Серед українських міст, крім Кам’янця-Подільського, такі заклади мали лише Харків, Херсон і Чернігів.

Таким чином у 1876 році на території губернської лікарні було збудовано двоповерхову повивальну школу. У ній також виділили кімнату під пологове відділення на десять ліжок. Інші ж кімнати відвели для проживання учениць і проведення практичних занять.

Перший набір складався з 20 дівчат. З них до випуску дійшло лише семеро. Згодом кількість учениць поступово збільшувалась. В окремі роки вона сягала 35 дівчат. Для них дворічна навчальна програма включала Закон Божий, російську мову, арифметику, курс родопомічного мистецтва, анатомію і фізіологію жіночої полової сфери, фармакологію, гігієну й знання про сифіліс.

9 січня 1877 року в Кам’янці-Подільському відкрито один із найстаріших медичних навчальних закладів України — повивальну школу. Фото: з архіву

Однак на початку ХХ століття постало питання створення більш кваліфікованого медичного навчального закладу. У 1905 році повивальну школу перетворили у фельдшерсько-акушерську, а у 1954-му її перейменували на медичне училище. А вже у 2019 році навчальний заклад отримав чергове оновлення — він став Кам’янець-Подільським медичним коледжем.

А в 2021 році сайт «Є» писав про унікальну ікону, на якій святий Степан… закриває вуста Ісусу. До речі, саме сьогодні, 9 січня, православні віряни вшановують пам'ять першого християнського мученика - святого Стефана (Степана). Саме з цим святим пов’язана історія унікальної ікони, знайденої свого часу в Славуті. Віднайшов її, а згодом реставрував, Микола Бендюк, художник-реставратор, мистецтвознавець Острозької академії.

Ікону з нетиповим сюжетом він купив в 1990 році на базарі в місті Славута. За словами Миколи Бендюка, тоді вона виглядала просто як порвана і брудна шмата. Із розповіді бабусі, яка принесла полотно на базар, він дізнався, що це ікона і вона висіла в домовій каплиці князя Сангушка. В 1917 році на палац в Славуті напали більшовики, вбили князя, а ікону винесли на подвір'я і розпочали стріляти по ній, використовуючи як мішень. Пострілявши образ просто викинули в болото.

Коли мистецтвознавець взявся її реставрувати, то не знав що саме намальовано на полотні. І згодом побачив дивний сюжет, в якому святий Степан закриває вуста Ісусу Христу.

Дослідивши ретельно полотно мистецтвознавець зрозумів, що тут наклалось два зображення. Першим був написаний святий Степан, десь на початку XVIII століття, а потім, в тому ж XVIII столітті, його чомусь загрунтували і по верху написали образ Христа Пантократора.

Дослідивши ретельно полотно мистецтвознавець зрозумів, що тут наклалось два зображення. Фото: Миколи Бендюка

Також торік ми розповідали про те, якою була коза для щедрування. У Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець» показали експонат, який поповнив колекцію фондів заповідника у 2020 році - дерев’яну козу для щедрування. Світлини та історію «кози» опублікували на фейсбук-сторінці заповідника.

Нижня щелепа «кози» була рухомою, до неї прив'язували мотузку, і тоді вона могла клацати зубами. Фото: НІАЗ «Кам'янець»

Також в 2021 році сайт «Є» писав про те, що в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» представили на огляд відвідувачів виставку з унікальними експонатами - печатками можновладців XII-XV століть, які знайдені археологами у Меджибізькій фортеці.

Як зазначають у заповіднику, у часи середньовіччя кожна з цих маленьких печаток, схожих на свинцеві пломби, що підвішувалися до листів та документів на шнурках, юридично означала більше, аніж власноручний підпис князя або іншої високопоставленої особи. Документи, які було завірено цими печатками, до нас не дійшли - але збереглися металеві печатки, які свідчать про ту офіційну переписку, що велася з Меджибізьким замком.

Кожна з цих маленьких печаток, схожих на свинцеві пломби, що підвішувалися до листів та документів на шнурках, юридично означала більше, аніж власноручний підпис князя або іншої високопоставленої особи. Фото: Державний історико-культурний заповідник «Межибіж»

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1599 рік — у Массельбурзі, Шотландії було створена найдавнішу з офіційно зареєстрованих масонських лож «Aitchison's Haven». Нині її не існує, але записи про перше зібрання її членів збереглися у Великій Ложі Шотландії.

1792 рік — у місті Ясси, яке тоді належало Туреччині, а нині є румунським, між представниками Російської та Османської імперій був підписаний Ясський мирний договір. Це завершило російсько-турецьку війну 1787-1792 років.

1921 рік — Симон Петлюра підписав закон про Раду Республіки як тимчасовий орган народної влади, якому належить повнота влади на час перебування уряду УНР поза межами України.

1951 рік — у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй.

Цього дня народилися

1890 рік — Карел Чапек, чеський письменник, автор п’єс «Р.У.Р.» («Розумні універсальні роботи»), «З життя комах», романів «Війна з саламандрами», «Фабрика абсолюту». Саме він створив слово «робот», яке означає розумну машину, призначену допомагати людині.

1907 рік — Микола Лівицький, український громадсько-політичний діяч, журналіст президент УНР в екзилі у США впродовж 1967-1989 років.

1908 рік — Сімона де Бовуар, французька письменниця, філософ, ідеолог феміністського руху. Також вона була цивільною дружиною іншого французького філософа Жана-Поля Сартра.

1924 рік — Сергій Параджанов, визначний український радянський кінорежисер, сценарист, художник і громадський діяч вірменсько-грузинського походження. До його фільмографії входять такі кінострічки як «Тіні забутих предків», «Українська рапсодія», «Колір граната», «Легенда про Сурамську фортецю».