ye-logo.v1.2

Підрив мосту в Кам'янці-Подільському — 9 липня в історії

Історія 7731
Новопланівський міст був стратегічно важливим об'єктом у воєнний час, тому радянські війська під час відступу вирішили його підірвати
Новопланівський міст був стратегічно важливим об'єктом у воєнний час, тому радянські війська під час відступу вирішили його підірвати. Фото: k-p.net.ua

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Цього дня 80 років тому радянські війська підірвали Новопланівський міст у Кам’янці-Подільському. Міст був стратегічно важливим об’єктом у воєнний час і послаблював обороноздатність Кам’янця, тому під час відступу радянської армії Південного фронту було прийняте рішення його зруйнувати. Відновлювати міст, який з’єднував місто почали в 1947 році.

Цього дня 80 років тому радянські війська підірвали Новопланівський міст у Кам’янці-Подільському. Міст був стратегічно важливим об’єктом у воєнний час і послаблював обороноздатність Кам’янця, тому під час відступу радянської армії Південного фронту було прийняте рішення його зруйнувати. Відновлювати міст, який з’єднував місто почали в 1947 році.

До речі, історію спорудження Новопланівського мосту, яка розпочалася 150 років, раніше розповіли в Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець». Попередні будівельні роботи розпочалися 28 травня 1864 року і обмежувались, в основному, земляними роботами та роботою в кар’єрі. На цих роботах працювали ув’язнені на різні терміни виправних робіт.

Офіційно будівництво мосту розпочалось 12 червня 1864 року. На будівництві працювали 475-ти будівельників, з яких 95 каменярів і 20 теслярів по каменю. За проектом міст планували збудувати за 3-4 роки, проте старовинне місто ніяк не хотіло виходити за свої кордони і створювало різноманітні перепони. Так ріка Смотрич почала затоплювати котловани і тим самим унеможливлювати роботу. Інженери навіть хотіли зробити греблю, але оскільки Смотрич залишався життєво необхідною водною артерією і чи не єдиним джерелом води для багатьох мешканців, дамба так і не була побудована.

З переходом на верхові роботи спорудження мосту дещо пришвидшилось. На початку 1868 року в міністерстві внутрішніх справ було розглянуто і затверджено зміни до проекту, які дали можливість здешевити роботи і прискорити будівництво мосту.

Урочисте відкриття Новопланівського мосту відбулося 19 січня 1874 року.

Фактично будівництво мосту було завершене лише наприкінці 1873 року. Новозбудований міст мав чітку і просту конструкцію: шість опор – дві річні, дві берегові і дві споруджені на скелях - підтримували дерев’яну підкісну систему та перекриття мосту у вигляді балок і настилу. З дубових брусів були влаштовані поручні, вздовж яких розміщено 16 ліхтарів. Довжина мосту склала 136 метри, а висота 38 метрів.

Цей день в історії Хмельниччини

Саме 9 липням 1463 року датована перша письмова згадка про Волочиськ. Нинішнє місто згадується під назвою Волочище в Подільському акті князів Збаразьких. До цього село Волочище належало Волинському магнатові князеві Василю Збаразькому. Після його смерті якого, за актом 1463 року воно перейшло у володіння його сина Семена Збаразького.

Походить назва Волочиська від слова «волочити», тобто перетягувати волок. За часів Галицько-Волинського князівства та у наступні століття тут проходив торговельний шлях. Щоб перебратися через річку та її заболочені береги, купцям доводилось волочити свої вантажі.

 9 липням 1463 року датована перша письмова згадка про Волочиськ.Фото: facebook

До речі, ще задовго до першої письмової згадки місцевість нинішнього Волочиська у 1241 році була спустошена монголо-татарами, які прямували з Києва на захоплення Галичу. А після перемоги над східними загарбниками у другій чверті ХІV століття цю територія у складі Волині захопило Литовське князівство.

9 липня 1648 року біля Човганського Каменя (нині Теофіполь) українська армія розгромила головні сили польських військ. Запеклі бої проти польсько-шляхетських військ вели козаки і повсталі селяни в районі Човганського Каменя. Після перемог української армії в Жовтоводській битві і Корсунській битві національно-визвольний рух охопив всю Україну, внаслідок чого влітку 1648 року Київське, Брацлавське, Чернігівське і частина Подільського воєводства була звільнена з-під влади Польщі.

Цього дня у 1906 році у село Чабанівку (нині Кам’янець-Подільський район) прибув козацький каральний загін. Він мав придушити страйк селян проти низької оплати праці поміщиці Лаури Болеславівни Токаржевської-Карашевич. Наступного дня вісім найактивніших організаторів страйку заарештували і кинули до Ушицької в’язниці, де вони відбули двотижневий термін ув’язнення.

9 липня 1908 року всеукраїнська газета «Рада» повідомляла про винищення лісів на Поділлі. У газетному матеріалі йшлося: «Ліси на Поділлі з кожним роком усе зменшуються і зменшуються. Ще недавно половина Поділля була вкрита лісами, а тепер ліси вже ледве досягають 12 відсотків усього простору. Якщо й далі так винищуватимуться ліси, то певно у близькому часі Поділля повернеться у степову країну».

Військові, які не гребували мародерством, 9 липня 1917 року почали розграбовувати палац Альфреда Журовського у Лісоводах. Фото цього палацу датоване 1914 роком. Фото: castles.com.ua

Зречення від престолу імператора Миколи ІІ у березні 1917 року, як наслідок лютневої революції, мало безпосередній вплив на село Лісоводи (нині Городоцького району — авт.). Наприклад, про це зазначають історики Віктор і Володимир Морози та Володимир Орлов у статті «Село Лісоводи наприкінці ХІХ століття та в буремних подіях початку ХХ століття».

Саме після зречення імператора з фронту у село відвели 349-й і 350-й сибірські полки. Солдати відпочивали у Лісоводах по різному. Одні мітингували, інші — одружувалися, треті — не гребували мародерством. Головний удар був направлений на маєток Альфреда Журовського. Згідно з доповіддю про ситуацію в Лісоводах начальника Кам’янецької повітової міліції, з 9 липня 1917 року проходить розграбування і знищення палацу, господарських будівель, худоби, сільськогосподарського реманенту, зерна, вирубка парку і лісу. У цей час була розграбована картинна галерея і бібліотека. Викинуті на вулицю книги утворили гору, яка вершиною сягала другого поверху палацу.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

  • 1887 – англійський фабрикант Джон Дікерсон на щорічній зустрічі виробників паперу представив на урочистому обіді перші паперові серветки.
  • 1961 – у Вінніпезі на площі Парламенту прем'єр-міністр Канади відкрив пам'ятник Тарасові Шевченку, збудований на кошти українських канадців.
  • 1997 – Майка Тайсона позбавили ліцензії на право проведення боїв у штаті Невада і оштрафованили на 3 мільйона доларів. Боксера покарали за те, що він за у бою з Евандером Холіфілдом відкусив йому частину вуха.

Цього дня народилися

  • 1802 — Томас Дейвенпорт, американський коваль, винахідник першого електричного двигуна.
  • 1901 —Барбара Картленд, англійська письменниця; занесена до книги рекордів Гіннеса як найуспішніший англійський автор — 723 книги, видані тиражем под мільярд примірників на 36 мовах.
  • 1939 — Ігор Миронович Калинець, український поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько—самвидавного руху в Україні, політв'язень.
  • 1947 — Анатолій Іванович Кочерга, український оперний співак (бас).

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую