ye-logo.v1.2

Освячення храму й наступ на Проскурів — 26 липня в історії

Історія 1278
Гвардійському костелу вже понад 400 років
Гвардійському костелу вже понад 400 років. Фото: з архіву редакції

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

26 липня 1791 року у Фельштині (нині село Гвардійське Хмельницького району) відбулося освячення нового храму Святого Войцеха. Фельштинському костелу вже понад 400 років. Його побудував Микола Гербурт, предки якого й заснували Фельштин у 1594-му. На жаль, той перший костел не зберігся, адже у 1615 році містечко і храм знищили татари.

Будівництво нинішнього кам’яного костелу розпочала пані Мар’яна Граб’янчина з роду Калиновських у 1753 році. Тоді ж вона власним коштом також заснувала парафіяльну школу та лікарню. На початку XX століття до парафії належало тридцять сіл, у яких жило майже дев’ять тисяч католиків. Однак у 1933 році радянська влада закрила костел. Спочатку у ньому розміщувалася машинно-тракторна станція, потім приміщення пристосували для кінотеатру й клубу. Під час німецької окупації частину храму використовували як зерносховище.

Повернення костелу домоглися лише у 1990 році. Храм був у жахливому стані, але силами парафіян його вдалося реконструювати. І 25 червня 1994 року єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії Ян Ольшанський наново освятив цей храм. У цьому ж році відзначили 400-річчя фельштинської парафії.

Цей день в історії Хмельниччини

26 липня 1918 року для придушення повстання в район Авратина (нині це село входить до складу Волочиської міської громади) з Волочиська та Проскурова прибули два ешелони австрійських військ з артилерією. Цьому передували події 15 липня, коли розпочався всеукраїнський залізничний страйк. Застрайкували тоді ж і волочиські залізничники. Велика залізнична магістраль була на довгий час паралізована. Страйкарі захопили у свої руки станційний телеграф і намагалися встановити зв‘язок з іншими учасниками протестного руху.

Попри репресії німецької влади, волочиські залізничники стійко й організовано продовжували страйкувати. Страйк прийняв затяжний характер. Німці змушені були викликати машиністів паротягів з Німеччини та Польщі.

Волочиських залізничників підтримали селяни сіл Авратина, Гальчинець, Єлизаветполя, Новоіванівки й Ожиговець, які 23 липня зі зброєю в руках виступили проти німецько-гетьманської влади та поміщиків. Повсталі селяни вбили начальника Старокостянтинівської повітової гетьманської варти, перебили його загін і весь склад авратинської та базалійської варти, які їздили по селах, били селян і вимагали від них великі суми грошей за розгром поміщицьких маєтків. Тоді без всякого суду були розстріляні багато мирних жителів. Проти звірячих дій нових інтервентів повстали селяни всієї Волочиської волості, з якими білополяки жорстоко розправились.

26 липня 1919 року 2-й корпус Української Галицької Армії разом з армією УНР розпочали наступ на Проскурів. Тоді на Кам’янеччині залишилася лише бригада Січових Стрільців, як армійський резерв. В ході об’єднаного наступу армії УНР та Галицької армії ЗОУНР Проскуровом знову заволодіти українські війська. До кінця листопада Проскурів перебував під владою УНР. Столичні функції на той час виконував Кам’янець-Подільський, а Проскурів був важливим опорним пунктом молодої держави.

Успішне проведення Проскурівської операції вплинуло на зростання уваги до УНР з боку країн Антанти, представники якої на нарадах з вищим українським політичним і воєнним керівництвом в Кам’янці-Подільському обговорювали можливість організації спільного походу проти більшовиків. Учасником переговорів були й представники УГА. Однак, через не можливість узгодити спільні дії, в силу серйозних розбіжностей між цими можливими союзниками українців в політичній площині, план не був прийнятий.

26 липня 2014 року на сход загинув кам'янчани Павло Стрельчук. Доброволець з Кам'янця-Подільського, активіст 15 сотні Самооборони Майдану загинув під час виконання службового обов’язку потрапивши у засідку та отримав поранення несумісні з життям.

26 липня 2017 року на одному із будівельних майданчиків Хмельницького знайшли танк. Однак наступного дня виявилося, що це була лише гармата, а точніше – рештки 120-міліметрової гаубиці. Того ж дня знахідку передали на зберігання одному з комунальних підприємств.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1708 рік — У Борщагівці нинішньої Вінницької області за наказом гетьмана Івана Мазепи через відрубування голів страчені полтавський полковник Іван Іскра та генеральний суддя гетьманської України Василь Кочубей. Обоє були співучасники доносу Петру I щодо зближення Мазепи зі шведами.

1956 рік — Щоб зібрати кошти на будівництво Асуанської дамби, президент Єгипту Гамаль Абдель Насер оголосив про націоналізацію Суецького каналу. Той належав англійцям і французам. Таке рішення спричинило так звану «Суецьку кризу»: територію каналу окупували британські, французькі й ізраїльські війська. Під тиском Радянського Союзу, США та ООН з грудня до березня наступного року всі іноземні війська були виведені й канал поновив свою роботу.

Цього дня народилися

1856 рік — Бернард Шоу, ірландський драматург і публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури 1925 року.

1875 рік — Карл Ґустав Юнг, швейцарський психіатр і філософ.

1931 рік — Іван Дзюба, український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент, Герой України.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую