ye-logo.v1.2

Запровадження григоріанського календаря в світі — 15 жовтня в історії

Історія 1327
Із запровадженням григоріанського календаря було вилучено десять днів
Із запровадженням григоріанського календаря було вилучено десять днів. Фото: ілюстративне pixabay.com

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Цього дня у 1582 році Папа Григорій XIII запровадив григоріанський календар. В Італії, Польщі, Португалії та Іспанії 4 жовтня того року відразу настало 15 жовтня. В інших країнах новий календар був введений пізніше.

Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до 16 століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми.

В Україні григоріанський календар де-юре запроваджено одразу ж після його ухвалення Папою Римським (оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою). Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак українська православна церква досі дотримується юліанського календаря.

Натомість у мирському житті григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року.

Цей день в історії Хмельниччини

15 жовтня 1892 року було відкрито церковно-парафіяльну школу в селі Чабанівка Подільської губернії Ушицького повіту.

У першій половині ХІХ століття шкільне навчання було великою рідкістю і бажаючі здобути хоча б елементарні знання реалізовували своє бажання у приватному порядку за окрему плату. Історичні обставини середини ХІХ століття змушували широку громадськість задумуватися над необхідністю масової освіти. Технічний прогрес вимагав грамотного працівника, який би міг прочитати інструкцію, розпорядження, а заплановане скасування кріпацтва давало можливість вільному селянину не обмежувати своє майбутнє лише сільським господарством, що також вимагало хоча б мінімального знайомства з азами грамоти.

Створення початкової освіти в Подільській губернії, лягло на плечі місцевого духовенства. Церковні парафіяльні школи підпорядковувалися духовному відомству і визнавалися основним типом початкових навчальних закладів. Священик, як головний піклувальник початкової церковної школи, мав вирішувати комплекс проблем, пов’язаних з організацією, функціонуванням, забезпеченням й управлінням навчальним закладом.

Допоможе зрозуміти процес створення початкової освіти на Поділлі наприкінці ХІХ століття, висвітлення даного питання на прикладі звичайного подільського села.

Першим на черзі стояло питання винайдення приміщення для школи. Першим учителем в навчальний заклад було призначено Єлизавету Цитович. Утримуватися народні школи на початках мали на добровільні пожертвування парафіян. Священик переконував громаду у користі навчання. Звернувшись у волосне правління Орловський отримав роз’яснення, що із волості також будуть надходити кошти для будівництва шкільної справи. Після проведеної роботи по влаштуванню школи її було урочисто відкрито молебнем 15 жовтня 1892 року. Саме цей день і варто вважати започаткуванням шкільної справи в селі. На відкритті був присутній сільський старост, місцеві селяни, більше 70 хлопчиків та дівчаток, які виявили бажання навчатися.

Власної будівлі школа на той час не мала, тому приміщення окремого сільського будинку орендували. Учні сиділи на простих лавках, позбавлених пристосувань до навчальних занять. Після початку навчання деяким дітям освітній процес не сподобався і вони залишили школу. Лише 57 учнів залишились продовжувати навчання. Священик щоденно контролював освітній процес. Досить успішно проходило вивчення азбуки.

Загалом програма занять у школі передбачала надання учням початкових елементарних знань. Дітей навчали читанню книг церковного і цивільного змісту, Закону Божому, церковній історії, чистописанню, основам арифметики та церковного співу. Єдиної обов’язкової для всіх шкіл програми не існувало, як не було вироблено й порядку їх викладання.

15 жовтня, 1942 року видання «Нова Шепетівщина» опублікувало оголошення про заборону вигулу собак, заборону встановив гебітскомісар (керівник адміністрації в часи Другої світової війни). В повідомленні йшлося: «Забороняється дозволяти собакам вільно бігати… Кожна інша собака, яка вільно бігає, буде забита гицлями, найнятими державою. Власники, собаки котрих будуть вільно проти права бігати, каратимуться в’язницею до 2-х років і грошовою карою або одною з тих кар».

 

У 2010 році в Лісових Гринівцях знайшли невідомі поховання. Фото: з архіву

15 жовтня 2010 року сайт «Є» повідомляв, що в Лісових Гринівцях знайшли невідомі поховання. Кістяки, знайдені біля траси, яка веде на Старокостянтинів, спочатку навіть прийняли за останки жертв бандитських «розборок» початку 1990-х років. Потім була версія, що знайдене поховання належить загиблим часів Великої Вітчизняної війни. Та коли на місце прибули археологи, з’ясувалося, що на глибині двох метрів знайдено могильники, датовані ІІІ століттям нашої ери. В результаті розкопок з’ясувалося, що могильник є унікальним похованням часів черняхівської культури. Також археологам вдалося поповнити музейну колекцію старовинними прикрасами, неушкодженим глиняним посудом та іншими предметами вжитку.

15 жовтня 2015 року у зоні проведення ООС загинув Петро Олійник з села Лисогірка, Теофіпольського району. Чоловік служив у 14 окремій механізованій бригаді. Трагічно загинув в районі Красногорівки що на Донеччині.

15 жовтня 2015 року у Шепетівці урочисто відкрили Алею Слави Героїв України. Створили її з метою вшанування пам’яті уродженців та мешканців Шепетівщини, які своїм прикладом показали, як потрібно відстоювати незалежність, любити Україну та свій народ. Створили Алею за ініціативи громадської організації «Берегиня-Мати», куди входять матері загиблих земляків.

Прощання з військовослужбовцем відбулося у приміщення Хмельницької міської ритуальної служби. Фото: з архіву

Торік цього дня у Хмельницькому попрощалися із захисником України Олександром Фариною. Герой служив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. У квітні 2020 року був поранений на Сході. Пів року медики Київського військового госпіталю боролися за життя Героя. Йому було зроблено понад 20 оперативних втручань. Але на жаль, 11 жовтня, Олександра не стало.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

  • 1880 - через 632 року після початку завершено будівництво Кельнського собору. У цей день за присутності німецького імператора Вільгельма відбулося свято на честь закінчення робіт. Перший камінь в основу собору заклали у 1248 році.
  • 1959 - у Мюнхені вбитий лідер українських націоналістів Степан Бандера.
  • 2000 - у Парижі на Монмартрі відкрили Стіну кохання, площею 40 метрів квадратних. На ній було написано фразу «Я тебе люблю» 311 мовами, шрифтом Брайля для сліпих і на мові знаків.

В цей день народилися

  • 1844 - народився Фрідріх Ніцше, німецький філософ, психолог, філолог.
  • 1921 - народився Дмитро Луценко, український поет-пісняр, автор текстів низки відомих пісень (Києве мій, Мамина вишня та ін).
  • 1960 - народився Євген Олегович Комаровський, український лікар, телеведучий («Школа доктора Комаровського»).

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую