ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Голодомор, червоний терор, пам'ятна монета— 27 листопада в історії

Історія 1583
Традиційно в Хмельницькому в останню суботу листопада відбувалася скорботна хода та панахида біля Ангела Скорботи
Традиційно в Хмельницькому в останню суботу листопада відбувалася скорботна хода та панахида біля Ангела Скорботи. Фото: ілюстративне з архіву

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Щорічно у четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодоморів. Цього дня українці вшановують пам'ять жертв жахливих трагедій ХХ століття – голодоморів 1921-го, 1932-33-го, 1946-го років. Із глибоким сумом згадують людей, життя яких забрав штучний голод, організований тоталітарним режимом, священики відправляють панахиди.

Також сьогодні відбудеться традиційна всеукраїнська тиха акція «Запали свічку». О 16-ій годині усіх закликають запалити свічку у вікні і в хвилині мовчання згадати знищених та ненароджених внаслідок штучно створених голодоморів.

Цей день в історії Хмельниччини

Дослідники Віталій Чорненький та Олександр Кохановський у статті «Вовковинецька оперативна «трійка»: з історії червоного терору» зазначають, що на Деражнянщині терор розпочався з перших днів більшовицької окупації. Наприклад, з урожаю 1920-го року селян цієї волості зобов’язали здати 13 тисяч пудів хліба, три молочних дійних корови, 17 голів великої рогатої худоби, 68 голів молодняку великої рогатої худоби від одного до трьох років, 56 овець старше одного року, 616 свиней старше одного року, 11 тисяч 680 пудів картоплі, 185 тисяч 276 яєць, 378 пудів масла, а з кожного вулика по чотири фунти меду. Така продрозкладка створювала безмежні можливості для зловживань радянських активістів. Адже сільгосппродукція мала здаватися «за твердими цінами», селянинові ж залишалася лише «норма особистого споживання», яку кожен з уповноважених розумів по своєму.

Як наслідок, 27 листопада 1920 року на загальних зборах селяни Гатни (село на Деражнянщині) вимагали партуповноважених зменшити повну продрозкладку, адже вона була не під силу для виконання.

«Окрім продрозкладки, радянська влада застосувала жорсткі заходи щодо самовільного вилову риби, вирубки лісу. За найменше порушення оголошувалася кругова порука села. Наприклад, при заготівлі селянами дров без відома земельного відділу, брали заручників з «куркульських елементів», а їх майно конфісковували. Якщо вирубка повторювалась, то заручники підлягали розстрілу, а кого піймали — розстрілювали на місці», — додають Віталій Чорненький та Олександр Кохановський.

Зрештою політика воєнного комунізму та постійний терор місцевого населення змусили селян взятися за зброю та приєднатися до повстанського руху під проводом Якова Гальчевського. Селянське повстання охопило усі села сучасної Деражнянщини.

27 листопада 1945 року був затверджений план про дислокацію радянських винищувальних груп. Затвердив його начальник УНКВС Кам’янець-Подільської області, полковник міліції Кудряков. Дислокацію радянських винищувальних груп мали провести у районах, які межують з Рівненською та Тернопільською областями. Зокрема, на Шепетівщині такі групи розташували у селах Червоний Цвіт, Цмівка, Мальованка і Конотоп. Вони налічували по 20 осіб, головним напрямком їхньої діяльності була боротьба з членами Організації українських націоналістів.

А 27 листопада 2018 року введено в обіг пам’ятну монету, присвячену Меджибізькій фортеці. Монета вийшла номіналом у 10 гривень і тиражем у три тисячі екземплярів. На реверсі монети зображено Меджибізьку фортецю з висоти пташиного польоту. На аверсі монети у центрі композиції — щит зі зображенням вежі, по обидва боки якого стилізована карта місцевості з написами давніх назв річок Бог і Божок. Художня рада, яка працювала над дизайном монети, не лише відвідували фортецю безпосередньо, а й дослухалися до думок істориків, працюючи над її ескізами.

27 листопада 2018 року введено в обіг пам’ятну монету, присвячену Меджибізькій фортеці. Фото: bank.gov.ua

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

  • 1895 – Альфред Нобель підписав свій заповіт, за яким більша частина його статків мала піти на заснування спеціальної премії. Фонд Нобелівської премії склав понад 31 мільйон шведських крон.
  • 1918 – У Києві відбулося перше установче зібрання Української Академії Наук. Тоді президентом було обрано Володимира Вернадського.
  • 2004 – Верховна Рада України визнала результати повторного голосування на виборах Президента 21 листопада недійсними.

У цей день народилися

  • 1701 — народився Андерс Цельсій: шведський астроном і фізик. Він запропонував температурну шкалу, яка сьогодні носить його ім'я.
  • 1863 — народилася Ольга Кобилянська: українська письменниця.
  • 1918 —народився Борис Патон: український вчений в галузі металургії, директор Інституту електрозварювання, президент Академії наук України.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую