Майдан Незалежності у Хмельницькому. Історія у фото

Майдан Незалежності у Хмельницькому нині є головною площею міста. Саме тут відбуваються масштабні обласні заходи, саме сюди виходили люди відстоювати право на свободу вибору та незалежність в часи революцій… Тут височить «Віра, Надія, Любов» - пам'ятка монументального мистецтва... До ансамблю площі входить і Будинок рад, який є пам'яткою архітектури місцевого значення. 

Під головну площу міста це місце відвели понад 70 років тому, коли запланували зведення Будинку рад, де нині розташовані облдержадміністрація та обласна рада. До цього тут тулилися старі проскурівські будинки…

Отож, про будівництво Будинку рад та впорядкування площі, а також деякі цікаві факти, розповімо в історії у фото.

Важливий момент: 15 березня 1941 року Проскурів став обласним центром. Затим місто очікувала розбудова та відкриття різноманітних закладів, установ, площ, притаманних обласним центрам. Взялися за це вже після війни. Зокрема, і за зведення Будинку рад та облаштування головної площі.

Сергій Козак, архітектор, член Національної спілки архітекторів України, який мав можливість вивчити архівні матеріали архітектора Гната Чекірди, безпосередньо причетного до будівництва Будинку рад, передані за заповітом Хмельницькій обласній організації національної спілки архітекторів України, розповів сайту «Є ye.ua» як все відбувалося.

«Після завершення Другої світової війни, рішення уряду про перенесення обласного центру в Проскурів залишилось в силі. Але планування міста змінили. Головну площу міста вирішили перенести з теперішньої вулиці Проскурівської (нині сквер з вічним вогнем) на ділянку на розі сучасних вулиць Героїв Маріуполя і Соборної. У 1949 році оголосили архітектурний конкурс на будівлю Будинку рад. Переможцем визнали проєкт відомого на той час київського архітектора Дмитра Чорновола. Зокрема, він є автором обласних музично-драматичних театрів у Вінниці й Тернополі. Прожив він не довго, бо багато хворів (помер у 1954 році)», - розповідає Сергій Козак.

А от друге місце в конкурсі на Будинок рад виборов місцевий архітектор Гнат Чекірда. Про цей факт, зазначає Сергій Козак, Гнат Петрович вказував у своїх анкетах та автобіографіях.

Проєкт інтер'єру Будинку рад Гната Чекірди, який зайняв друге місце у конкурсі. Фото: з фондів Хмельницької обласної організації національної спілки архітекторів України

«Планувальні рішення обох проектів напрочуд схожі. Натомість об'ємні рішення суттєво відрізнялись. Незважаючи на відносну поразку Гнат Чекірда завжди визнавав, що проєкт Чорновола кращий і цікавішій. Та оскільки Дмитро Чорновіл мав дуже багато роботи та проблеми із здоров'ям, втілення задуму і реалізацію проєкту доручив саме місцевому архітектору Гнату Чекірді. Гнат Петрович багато в чому долучився до будівництва на рівні авторського нагляду, доопрацювання деталей фасаду та оздоблення інтер'єрів. Фактично він став співавтором проєкту, але маючи природню скромність і професійний такт ніколи не зловживав своєю причетністю до цього об'єкта», - пояснює Сергій Козак.

За словами Сергія Козака, за 71 рік своєї історії будівля зазнала суттєвих змін в архітектурних деталях та оздобленні. Наприклад, форма шпилю, яка первинно була лаконічного варіанту гострої піраміди на кулі, нині має примітивне завершя. Скульптурні і барельєфні композиції також суттєво впливали на гармонійний вигляд будівлі. А працюючий годинник з боєм доповнював враження. Архітектор сподівається, що коли країна відійде від потрясінь і ран, громада відновить будівлю в її первозданній красі. Звісно ж, без радянської символіки.

Спорудження Будинку рад та впорядкування навколишньої площі (нині - Майдан Незалежності) завершили у 1954 році. І в цей же рік 16 січня Проскурів став Хмельницьким.

Звісно ж, за ці роки зазнавала змін і площа. У 1980-х тут проводили капітальну реконструкцію (зробили нове планування газонів, встановили фонтани...) У 1991 році - перейменували на майдан Незалежності, в 1992 році - демонтували пам'ятник Леніну. У 2011 - відкрили монумент «Віра, Надія, Любов».

Будинок рад почали зводити на початку 1950-х років. На місці нинішнього майдану Незалежності тоді ще тулилися проскурівські хати. Фото: з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею

У 1949 році оголосили архітектурний конкурс на будівлю Будинку рад. Переможцем визнали проєкт відомого на той час київського архітектора Дмитра Чорновола. А от друге місце виборов місцевий архітектор Гнат Чекірда. Не зважаючи на це, саме Чекірді доручили реалізовувати проєкт Чорновола. Гнат Петрович багато в чому долучився до будівництва на рівні авторського нагляду, доопрацювання деталей фасаду та оздоблення інтер'єрів. На світлині - конкурсний проєкт Гната Чекірди. Головний фасад. Фото: з фондів Хмельницької обласної організації національної спілки архітекторів України

Згодом замість приватної забудови, дерев та городів тут постала головна площа міста. Світлина початку 50-х років ХХ століття, зроблена, ймовірно з місця будівництва Будинку рад, можливо з будівельного крана. Фото: з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею

Спорудження Будинку рад та впорядкування навколишньої площі (нині - Майдан Незалежності) завершили у 1954 році. І саме в цей рік 16 січня Проскурів став Хмельницьким. Фото: з фондів музею історії міста Хмельницький

За роки існування площа зазнавала змін. У 1980-х тут зробили нове планування газонів, встановили фонтани... У 1991 році - перейменували на майдан Незалежності. У 1992 році - демонтували пам'ятник Леніну. У 2011 - відкрили монумент «Віра, Надія, Любов». На світлині - вигляд на площу, 1963 рік. Фото: з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею

Під час Помаранчевої революції та Революції Гідності акції протесту проти безчинств влади та на підтримку демократії на майдані Незалежності у Хмельницькому збирали тисячі людей. На світлині - 2004 рік. Фото: з архіву редакції

У 2011 на майдані Незалежності почали зводити монумент «Віра, Надія, Любов». Фото: з архіву редакції

Його авторами стали народні художники України Микола Мазур та його син Богдан. Фото: з архіву редакції

Спочатку відкриття скульптурної композиції планували до дня Незалежності України, але пам'ятник не встигли змонтувати. Тож відкрили «Віру, Надію, Любов» 22 вересня 2011 року, приурочивши подію до 74-ї річниці утворення Хмельницької області. Фото: з архіву редакції

 Висота монумента - близько 9 метрів. Вага – понад 10 тонн. «Віра. Надія. Любов» символізує триєдність українського національного буття: минуле, теперішнє, майбутнє в образі фігур трьох жінок. Фото: з архіву редакції

У колі вічного буття також є лелеки, яких українці вважають священними птахами за їхню вірність рідній землі, кетяги калини та рушники - обереги, якими матері благословляли своїх дітей. На зворотному боці монумента - кобзар із кобзою - символ української духовності. Фото: kult.km.ua

Свого часу навесні майдан Незалежності перетворювався на квітучу фотозону: тут зацвітав мигдаль, який часто плутали з сакурами. Нині цих дерев поменшало, через хворобу частина всохла. На світлині - 2019 рік. Фото: з архіву редакції

Матеріал створено в межах проєкту Львівського медіафоруму за підтримки ЮНЕСКО та народу Японії. Проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи вираження поглядів в Україні. Автори несуть повну відповідальність за підбір і виклад фактів, що містяться в публікації, а також за висловлені в ній думки.

Читайте також: Сквер Шевченка у Хмельницькому: від Хлібної площі – до фонтанів. Історія у фото