Авіаційна хроніка міста Хмельницького

1912 р. Вперше проскурівчани побачили в небі над містом літак. Це був військовий літак, приписаний до 6-го ескадрону 12-го гусарського Охтирського полку (полк розміщувався в Меджибожі). Пілотував його штаб-ротмістр Володимир Єсіпов. Літак брав участь в корпусних маневрах, які проводилися на просторі від Меджибожа до Проскурова, і виконував завдання розвідки позицій умовного противника. З’явився аероплан із сходу, й зробивши коло над містом, повернув на північ. Старожили пригадували, що поява аероплана у проскурівському небі, викликало аби який переполох: всі перехожі завмерли із піднятими головами, візники-балагури зупинились, діти зі шкіл та училищ висипали на вулиці, а коли літак полетів, то народ ще довго обговорював побачене.
1914-17 рр. У роки Першої світової війни на південно-східній околиці Проскурова військові авіатори російської армії облаштували тиловий аеродром, на якому базувалися повітроплавні роти Південно-Західного фронту. Саме це льотне поле згодом стало аеропортом на вулиці Пілотській, який добре пам'ятають більшість хмельничан (діяв "старий" аеропорт до початку 1980-х років).
1917-20 рр. У роки громадянської війни в Проскурові розміщувалися льотні частини і армії Української Народної Республіки та Червоної армії – залежно від того, яка влада була в місті.
1919 р. У квітні – на початку травня діяла перша в історії української авіації міжнародна авіалінія Проскурів – Будапешт. Вона була організована за ініціативою уряду Радянської України для допомоги революційній Угорщині. Перший авіапереліт здійснив пілот В.Ходорович. Літаки курсували в обидві сторони, перевозили не тільки вантажі, а й пасажирів. Проскурів був обраний відправним пунктом з єдиної причини – тут знаходився найближчий до кордонів Угорщини аеродром, який навесні 1919 року перебував в руках Червоної армії.
1920-30 рр. Розширюється Проскурівський військовий аеродром: обгородили льотне поле, виставили посилену охорону, спорудили ангари, паливні сховища. Також у районі аеродрому були побудовані два житлові чотири поверхові будинки для офіцерського складу.
1941-44 рр. Німецька армія, яка окупувала Проскурів, використовувала аеродром для військово-транспортних цілей.
1944 р. У квітні була створена окрема Проскурівська авіаційна ескадрилья. 3 травня в її розпорядження прибули перших два цивільні літаки По-2, які з навчальних були переобладнані на поштово-пасажирські. На них авіаланки пілотів Бондаренка і Дрозда налагодили регулярні пасажирські авіарейси в Кам'янець-Подільський, а незабаром у віддалені райцентри – Стару Синяву, Плужне, Віньківці, Теофіполь, Миньківці, Сатанів.
1947 р. Відкрито авіалінію Проскурів – Київ.
1950 р. Окрема Проскурівська авіаційна ескадрилья була приєднана до 283-го Чернівецького авіаційного загону, який перейменували на 98-й Чернівецький об’єднаний авіаційний загін Українського управління цивільної авіації.
1952 р. Відбулося об’єднання підрозділів 98-го Чернівецького авіаційного загону та аеропортів, які до цього часу були окремими структурами. Таким чином, Проскурівська авіаційна ескадрилья та аеропорт Проскурів стали єдиною структурою. Як й раніше ескадрилья обслуговувала аеропорти місцевих авіаліній: Кам'янець-Подільський, Теофіполь, Ізяслав, Полонне, Нову Ушицю.
1956 р. Хмельницький аеропорт отримав нові літаки Ан-2 і Як-12. Здійснювалися рейси до Києва і ще в п'ять обласних центрів України, а також у 7 райцентрів області.
1970 р. Аеропорт став приймати турбореактивні літаки Як-40 (рейси на Київ і Одесу) і турбогвинтові Іл-14 (рейс на Сімферополь). Щодня відправлялися по 250-300 пасажирів.
1971 р. За наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 12.04.1971 на базі Хмельницької окремої авіаескадрильї створено Хмельницьке авіапідприємство, підпорядковане управлінню цивільної авіації УРСР. Того ж року за вісім кілометрів від міста, за селом Ружична, розпочалось будівництво нового аеропорту.
1982 р. Введено в експлуатацію новий аеропорт. Загальна площа земельної ділянки, яку займає аеродром – 134,2 га, в тому числі летовище – 13,2 га. Аеропорт отримав штучну злітно-посадкову смугу довжиною 2200 м з бетонним покриттям, що в змозі витримати посадку повітряного судна вагою до 61 тонни. Отож Хмельницький став приймати лайнери типу Ан-24, Ту-134, Як-42. Географія рейсів включала Москву, Ленінград, Київ, Мінськ, Ригу, Харків, Сімферополь, Одесу, Донецьк та ін. Тим часом, старий аеропорт на вулиці Пілотській припинив існування, а його льотне поле згодом було віддано під масив індивідуальної забудови.
1993 р. Наприкінці року відбулася реорганізація підприємства і утворилося чотири незалежні структури: державне підприємство “Аеропорт Хмельницький”, Хмельницька служба обслуговування повітряного руху "Украерорух" та дві авіакомпанії: “Поділля-Авіа” (літаки Ан-24, Ан-26) і “Універсал-Авіа” (Ан-2).
1994 р. Створення ВАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа". Після кризових явищ кінця 1980-х–початку 1990-х років "Поділля-Авіа" відновило регулярні авіарейси з Хмельницького. Маючи літаки Ан-24, Ан-26-100, Ан-26, компанія почала здійснювати рейси не тільки до Києва та Сімферополя, а й за кордон – в Стамбул, Рим та ін. Аеропорт Хмельницький отримав статус міжнародного.
2010 р. 24 грудня Фонд державного майна України на фондовій біржі ПФТС продав 95% акцій ВАТ "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа". Вартість проданого пакета становила 2 578 110,00 грн. У власності ВАТ "Поділля-Авіа" – 4 літаки Ан-26 та Ан-24, а також близько 2 га землі у районі старого аеропорту.