ye-logo.v1.2

Таємниці забутого склепу Хилінських: історія шляхетської родини з Купеля

Історія 1407
Старовинний склеп родини Хилінських, 2017 рік
Старовинний склеп родини Хилінських, 2017 рік. Фото: з архіву редакції

Старовинну каплицю-усипальницю збудували у другій половині XIX століття.

На старому кладовищі у селі Купіль розташований старовинний склеп родини Хилінських – одна з небагатьох усипальниць такого роду, яка збереглася донині на Війтовеччині. Принаймні, збереглася в загальних рисах. Адже свого часу поховання розграбували, а гранітні надгробки, встановлені у нішах стін, опинилися біля входу. З плином років також почав руйнуватися дах та стіни.   

Попри це, сакральна споруда не втратила своєї самобутності й загадковості. А написи на надгробках та документи з архіву допомогли відновити історію родини шляхтичів, які колись володіли Купелем. Цю історію розповів сайту «Є ye.ua» дослідник історії та краєзнавець Володимир Матусяк.

За його словами, колись на польській частині купільського кладовища було понад півтора десятка родинних гробівців . Склеп Хилінських був збудований у другій половині XIX століття. 

Загалом Хилінські пустили коріння у Купелі у 1853 році, коли Вінцентій Хилінський – майор уланів Литовського полку царської армії та кавалер ордену святого Володимира – отримав місцеві маєтності від Даріуша Понятовського.



Родина користувалася гербом Ястржебець.  Фото: надав Володимир Матусяк

Тоді село Купіль було містечком, відомим своїм розкішним палацом у стилі класицизму та гучними базарами, які існували тут аж до початку ХХ століття.

Родина Хилінських поселилася у палаці у 1853 році. Втім вже через рік, у 1954 році, Вінцентій Хилінський помирає, а його син Едвард Хилінський будує через кілька років на місцевому кладовищі родинну каплицю-усипальницю, в якій у 1881 році спочив і сам.   



Маєток Хилінських у селі Купіль, 1878 рік. Фото: надав Володимир Матусяк


«Польські історичні праці подекуди помилково вказують, що Вінцентій Хилінський помер у 1856 році. Однак напис на надгробку в склепі свідчить зовсім інше – він помер 26 серпня 1854 року. Саме такі деталі й показують, наскільки важливо працювати не лише з архівами, а й з реальними історичними пам'ятками. Вони часто зберігають правдивішу інформацію, ніж окремі документи», – зазначає Володимир Матусяк.

Сонячне світло створює у склепі таємничу атмосеру, 2017 рік. Фото: з архіву редакції


«Панський янгол» і трагічні долі нащадків

Едвард Хилінський, який займався будівництвом родинного склепу, служив у російському гусарському полку, а після демобілізації одружився з Пауліною Омечінською. На її надгробку, до слова, написано «панський янгол».

Подружжя мало сина Альфреда та доньку Ольгу. Альфред навчався у Парижі, однак помер молодим після подій Паризької комуни 1871 року. Згодом Купіль і Федірки перейшли у спадок доньці, Ользі Хилінській.

Її життя також виявилося не надто простим: перший чоловік, Євстахій Мячинський, збожеволів і помер у Відні. Жінка вийшла заміж удруге у 1901 році – за Міхала Висоцького. Родина залишилася жити у Купелі та мала чималі земельні угіддя. Натомість донька Ольги Елеонора виховувалась в монастирі. 

«Історія Елеонори залишається однією з найбільших загадок цієї родини. Відомо лише, що вона виховувалася у кляшторі й згодом вирішила присвятити життя Богу, прийнявши чернецтво. Її подальша доля наразі невідома. Можливо, з часом вдасться знайти нові документи, які допоможуть пролити світло і на цю сторінку історії», – додає дослідник.



Зараз склеп руйнується під впливом часу та погоди. Фото: з архіву редакції

Нині ж родинний склеп Хилінських стоїть без даху, частково зруйнований та поріс густими деревами й чагарниками серед старого польського цвинтаря. Втім він залишається популярним серед любителів пам'яток та історії завдяки своїй гротескності.

Приблизне місце розташовання на картах: 

Читайте також: Таємні ходи та підземні фонтани: що приховують столітні підземелля Хмельницького обласного художнього музею

Коментарі:

Топові оголошення

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую

Загальнонаціональна хвилина мовчання

"коли мене запитають що таке війна
я без роздуму відповім: імена" — Максим «Далі» Кривцов

Полеглі Герої Хмельниччини