Князі-самоврядці повертаються

… Чотири сини Коріата, рідного брата Ольгердаса, великого князя литовського, ущент розбивши з дядьком біля притоки Південного Бугу Синюхи в 1362 році монголо-татарські орди, стали правити Поділлям. За тридцять років вони помітно укріпили цей край. А місто Кам’янець стало відомим у Європі центром, отримало Магдебурзьке право, першу спонуку до розвитку самоврядування та демократії. І цим принципам не зраджувало упродовж століть! У радянський час князів, звісно, не могли вшанувати, але вже в перші роки незалежності одну з найкращих вулиць, що веде до Старого міста, назвали на честь Коріатовичів.
Конкурс став знаковою подією не тільки в житті міста, а й у дружніх стосунках двох держав – України та Литви. На його заключний етап прибули народний депутат України Віктор Павленко та надзвичайний і повноважний посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа. Як запевнив пан посол, 50 відсотків вартості спорудження майбутнього пам’ятника профінансує Литва на знак подяки за те, що кам’янчани пам’ятають і шанують спільну історію двох націй. І литовці не забули, як Кам’янець у нелегкий час, коли Литва першою вийшла зі складу СРСР і дістала в покарання – економічну блокаду, був серед небагатьох, хто підтримав тоді її в пориві до волі й словом, і ділом.
Чотири литовські та дві українські творчі роботи з дотриманням анонімності було виставлено на суд громадськості та конкурсної комісії. Щоправда, закордонні проекти довелося «визволяти» з Хмельницької митниці, аби вчасно доставити на конкурс. За Інтернет-голосуванням найбільше балів набрав проект №191208 – автором виявився кам’янець-подільський скульптор Сергій Кляпетура. На другому місці опинилася робота № 194709 - хмельничан Миколи й Богдана Мазурів та кам’янець-подільського архітектора Анатолія Ткачука. Голосували Донецьк, Київ, Миколаїв… І, звичайно, Поділля. Голосування журі відбулося в урочистій обстановці в Ратуші. Воно дещо змінило ситуацію. Перше місце вибороли батько та син Мазури з динамічною скульптурою «Князі на полюванні». Вони отримають премію 10 тисяч гривень, а пам’ятник постане перед Новопланівським мостом біля філії Укрсоцбанку – за легендою тут, на Смотрицькій кручі, князі побачили оленя і… дивовижної краси кам’яний острів, на якому й розквітнув Кам’янець. Друге місце посів ескізний проект Кляпетури, що зображає братів Юрія та Олександра, котрі відіграли найбільшу роль у житті міста та краю. Третє – у литовського автора Кястутіса Ланаускаса. Його робота - колесо історії і одночасно сонце (герб Поділля) зі світловою доріжкою століть. Імовірно, автор матиме шанс втілити її в життя в Кам’янці вже поза цим конкурсом. Хоча, за словами міського голови Анатолія Нестерука, всі подані проекти заслуговують постати в мармурі, бронзі. Литовські скульптори отримали запрошення прибути до Кам’янця на День міста, що традиційно відзначається в травні. Їх приймуть як найкращих гостей, і неодмінно піднімуть у небо на повітряній кулі.