Маківський умілець

Слід використовувати солому з пшениці, вівса або жита. Спершу її замочують у воді, тоді вона стає м’якшою та гнучкішою, а потім можна братись й за плетиво стрічки. Їх є два види. В одній застосовують чотири соломинки, а в іншій – сім, на великий бриль необхідно десь 18-20 метрів такої стрічки.
Є в Семена Петровича і свої маленькі хитрощі, завдяки яким його головні убори набувають потрібної форми. Зокрема, він використовує спеціальний пристрій – тулію, на яку прилаштовує бриль, а криси оздоблює «зубчиками» – своєрідною технікою поєднання соломинок.
Навчився плести капелюхи Семен Петрович ще в дитинстві, коли пас з хлопцями корову. Придивлявся, як це роблять старші, зацікавився й собі. Спочатку нічого не виходило, не було ж ні спеціальної літератури, ні того, хто міг би пояснити сам процес, тому допомагала в усьому лише власна фантазія. Тож невдовзі самотужки освоїв ази цієї справи, свої перші вироби із задоволенням роздаровував, а згодом, навіть, продавав. Про його захоплення добре знали усі односельці, а відпочиваючі Маківського санаторію з нетерпінням чекали приходу народного умільця. Солом’яні брилі розкуповували миттєво, хтось – як сувенір, хтось – на подарунок. Так і помандрували вироби Семена Чобана до Індії, Німеччини, Бангладешу, Італії, Польщі, США, Канади. А ось вже другий рік, як Семен Петрович передає свою науку дітям в гуртку «Чарівний бриль», що діє в Маківській школі-колегіумі. Слід відзначити, що в школі з 1992-го року створено Академію наук, техніки та спорту, при якій є різні факультети. «Солом’яний бриль» – це відділення факультету «Культури та мистецтва». Вироби хлопчиків та дівчаток неодноразово ставали справжньою окрасою різноманітних виставок.
Продовжує цю справу і онучка Семена Петровича, Інна. Дівчина – одна з найкращих учениць. В родині лише вона продовжує дідову справу і майстерно плете головні убори. Це їй справді до душі.

Оксана Іванець.