Мрії збуваються: поїхала в розвідку і… стала учасницею шоу «Голос. Діти»

Ангеліна Шимкова — дев'ятикласниця Городоцької гімназії. Навчається на відмінно, захоплюється футболом, тривалий час займалася танцями. З шестирічного віку співає та навчається у дитячій музичній школі, а нещодавно дівчинці вдалося потрапити на вокальне шоу «Голос. Діти» і розвернути крісло Насті Дрофеєвої та Позитива — учасників гурту «Время и Стекло». Хоч до прямих ефірів Ангеліна не дійшла, вона вважає участь у такому конкурсі безцінним даром і сповнена сил працювати ще більше.

«Ми їздили на розвідку»

Вокальні здібності маленької Ангелінки помітила її мама і відвела до музичної школи. Спочатку дівчинка навчалася грі на фортепіано, а коли у школі відкрили курс вокалу, перевелася на цей курс. Вже чотири роки працює з викладачем Оксаною Мушинською, з якою знайшли спільну мову. «Коли ми почали працювати з Ангеліною, я одразу помітила її талант, — розповідає Оксана Олександрівна. — А ще вона — дуже трудолюбива і скромна. Тому часто сумнівається у своїх силах. Гадаю, участь у вокальному шоу «Голос. Діти» допомогла їй повірити у власні сили і надихнула на подальшу працю».

Власне, ідея поїхати на конкурс «Голос. Діти» виникла саме у Оксани Олександрівни. Оскільки батьки Ангеліни працюють за кордоном, то вчителька й повезла двох своїх учениць до Києва (разом з Ангеліною також їздила Оля Горват, але їй не поталанило потрапити на сліпі прослуховування. Дівчинка готується і наступного року знову планує спробувати потрапити на цей конкурс). «Можна сказати, що ми поїхали на розвідку — подивитися, як відбуваються такі конкурси, спробувати свої сили», — розповідає Оксана Олександрівна. До речі, сама вчителька двічі приходила на дорослий «Голос», проте їй поки що не вдалося дійти до сліпих прослуховувань. Поки — бо Оксана Олександрівна налаштована рішуче і планує ще штурмувати підмостки сцени «Голосу».

Взагалі щоб потрапити на сліпі прослуховування, слід пройти кілька етапів.

«Нас зібрали в одному з павільйонів Національного комплексу «Експоцентр України» (раніше — ВДНГ), — пригадує Оксана Мушинська. — Потрібно було заспівати п'ять акапельних пісень, а з них обирали одну, яку мав прослухати Руслан Квінта. Тобто до композитора потрапляє не кожен. Ангеліна успішно пройшла цей етап, у якому відібрали найвдалішу з п'яти пісень, яку дівчинка й проспівала Руслану Квінті. І після цього ми поїхали додому чекати телефонного дзвінка. Десь за тиждень він пролунав! Ми навіть не сподівалися на таку удачу. Адже на проект прийшло дуже багато дітей, чимало зі столиці, де є багато можливостей для навчання, розвитку талантів, де працюють продюсерські центри. Столичні діти мають більше досвіду, ніж діти з областей. За лаштунками ми спілкувалися з іншими учасниками, багато хто з них приїжджає вже не вперше і до сліпих прослуховувань не доходить. Нам же поталанило з першого разу потрапити у телешоу». До сліпих прослуховувань ще довелося кілька разів побувати у Києві: записати інтерв'ю, візитку, розповідь про себе, прорепетирувати пісню.

«Наша команда — найдружніша»

Перед виходом на сцену, зізнається Ангеліна, їй було дуже страшно. Тим паче, що більшість місць у командах зіркових тренерів вже були зайняті. Та, каже, коли вийшла на сцену, зібралася із силами, заспокоїлася та змогла добре заспівати і розвернути крісло Насті Дорофеєвої та Позитива. «Коли я побачила, що крісло тренерів розвернулося, у мене був шок, — згадує Ангеліна. — Чесно кажучи, я не очікувала, не вірила, що пройду далі. Хоч пісня у мене була вдалою, але у ній не було якихось вокальних прийомів чи високих нот, це була пісня, яка мала зачіпати за душу. І я хотіла донести цю душу до кожного глядача».

«Я налаштовувала Ангеліну на те, що якщо до неї й повернуться, то наприкінці, тож потрібно проспівати добре усю пісню, щоб до останніх нот не було чути, що вона здається, — продовжує Оксана Олександрівна. — Так і сталося, крісло тренерів розвернулося на останніх нотах».

На сліпі прослуховування Ангеліну приїхали підтримати, крім вчительки, тітка, дядько і двоюрідна сестричка та заслужений артист України Сергій Юрченко (він соліст хору Збройних сил України), знайомий Оксани Мушинської. А на пісенні батли навіть мама з Польщі приїхала.

Сьогодні Ангеліна живе звичайним шкільним життям: завершує навчальний семестр, готується до обласної олімпіади з біології, займається вокалом і чекає на приїзд мами. Адже це була саме мамина мрія, щоб донька потрапила на дитячий «Голос». Вона навіть два роки поспіль загадувала це своє бажання під Новий рік. А поки батьки працюють за кордоном, Ангеліна живе у тітки.

Читайте також: «Голос. Діти 4»: одразу двоє хмельничанок змусили журі повернути крісла

У своєму місті дівчинка стала знаменитістю: її впізнають на вулиці, нею пишаються в гімназії та музичній школі. Проте скромну Ангеліну ця слава зовсім не зіпсувала. Участь у телепроекті вона вважає хорошим досвідом і поштовхом для праці. Ні образи, ні тим паче розчарування вона не має. Навпаки, каже, на проекті знайшла справжніх друзів. «Наша команда була найдружнішою на проекті, — каже Ангеліна. — Коли по телевізору показували батли, ми усією командою та з тренерами збиралися у кафе й переглядали їх. Ми досі підтримуємо стосунки, вболіваємо одне за одного. Наша трійка — Вероніка Чорна, Сашко Миньонок і я — здружилася, ми переписуємося у соцмережах. Саша дійсно заслужив на те, щоб пройти далі, він дуже талановитий, має більший досвід, ніж я. З проекту «Голос. Діти» я привезла і досвід, і впевненість у собі, власних силах та ентузіазм на подальшу роботу».

До речі, у соцмережах дівчинку підтримали учасниці попередніх «Голосів» Вікторія Литвинчук (теж городоччанка) та Христина Соловій. А ще Ангеліна мріє отримати хорошу освіту та спробувати свої сили вже на дорослому «Голосі».

Читайте також: «Голос. Діти 4»: маленькі хмельничани не вистояли у вокальних битвах

Підписатися на канал "Є" в Youtube