ye-logo.v1.2
27 Листопада, 2020

Гостинність по-проскурівськи

Культура 5032
Фото: Євгенія ДОРОФЄЄВА

«Куди піти? Що подивитися? Що показати? Чим почастувати?» – подібні запитання десятками виникають у наших головах, коли несподівано (або й планово) у гості приїжджають іногородні родичі чи друзі. «Проскурівський телеграф» вирішив з’ясувати, що потрібно для того, аби приємний відпочинок у дружньому к

Місто-базар,  але  не  тільки...
Щойно нога вашого гостя ступить на перон залізничного вокзалу або торкнеться заасфальтованого покриття платформи на котромусь із автовокзалів Хмельницького, як новоприбульцю одразу запропонують щось придбати: сосиску в тісті, анекдоти, гаманець чи піжаму... Добра цього – у декілька разів дешевшого, ніж за нього просять ці торгаші на наших ринках, самі знаєте, скільки. Тому перше ваше завдання – подбати, аби в переході до таксі, маршрутки чи вашого власного автомобіля ваші гості дісталися з комфортом. На головний товчок міста ви ще неодмінно поїдете, але пізніше. Обмежтеся найнеобхіднішими покупками і відправляйтеся на знайомство з містом. Звісно, після того, як гості приймуть душ, вручать вам усі, привезені ними, дарунки та скуштують за обіднім (ранковим чи вечірнім) столом усе те, що наготувала для них ваша щедра подільська душа.
Романтична  прогулянка  на  двох...  ногах
Зручне взуття – запорука вдалої мандрівки. Запропонуйте новоспеченим туристкам залишити удома туфельки на шпильках або хоча б – замінити їх на взуття з меншими підборами, адже Хмельницький-туристичний – піше місто. Знайомитися з ним крізь вікно автомобіля, навіть з опущеним склом, буде не так цікаво.
В Одесі – Деребасівська, у Києві – Хрещатик, а в нашому Проскурові – Проскурівська. Тому, у першу чергу, ми пропонуємо вам пройтися нею – найкрасивішою вулицею міста. Але в жодному разі не розпочинайте свою прогулянку з центру (від «Либідь-Плази»). Якщо «стартувати» з протилежного кінця вулиці – ефект буде більшим. Тим паче, будь яке місто починається з вокзалу, як театр з гардероба. І перший, хто зустрічає приїжджих – це Богдан Хмельницький, а точніше пам’ятник йому. Коли ж «кам’яні люди» гостей не дуже цікавлять, а символічну фотографію з славетним гетьманом із голубом, що саме примостився перепочити на його плечі, ви вже зробили – сміливо крокуйте далі. Національна академія Державної прикордонної служби з завжди усміхненими курсантами, які в очікуванні звільнень оптимістично «улюлюкають» найкрасивішій половині вашого гурту, міська лікарня, і  за якихось п’ятнадцять-двадцять хвилин ваша компанія потрапляє у «Льодовий період»... Для ваших чоловіків неабияким сюрпризом стане домашній матч хмельницького «Динамо», котрий за дивним збігом обставин (читайте як «ретельно спланованою вами програмою розважальних заходів») припаде саме на цей час.
Хлопці  –  направо,  дівчата  –  наліво
І доки ваші чоловіки свистатимуть на трибунах в очікуванні м’яча у сітці, можете повністю віддатися піруетам на льодовому майданчику (останній сеанс, до речі, розпочинається о 23.00). Години за півтори, коли переможець футбольних баталій стане відомим, а час перебування на ковзанці добіжить кінця, екскурсію можна буде продовжити або зробити перерву на каву.
Звичайно, коли на вашому туристичному горизонті «замайорить» ЦУМ, слабка, але стильна половина вашої компанії, забувши про усе на світі, штурмом братиме перші крамниці. Адже сила жінки – в її слабкості... В тому числі і до бутиків!
Але перед цим відвідайте на Проскурівській музей-студію фотомистецтв (це єдине в Україні місце, де зібрані зразки найстаровиннішої фототехніки усіх часів та народів) і насолоджуйтеся шопінгом до самісінької «Либідь-Плази».

Голод  –  не  тітка
Звісно, найкраще своїх гостей частувати вдома «коронними» стравами, приготованими за старовинними кулінарними рецептами, котрі відомі лише вашій сім’ї. Проте, святкові трапези можна провести  і в кафе: «Неон», «Наомі», «Абажур» – ситно потішать європейською кухнею. Якщо, скажімо, дуже закортіло грузинських страв чи напоїв, радимо піти у «Кінто», «Арарат» чи «Джорджію», поїсти суші – «Васабі», «Сакура-кай» чи «Чилі-піцу», відпочити за горнятком кави  із здобним тістечком – «Кльова кава», «Цукерня», «Лимон», «Кондитерська лавка».
Після ситного обіду обов’язково поведіть своїх гостей на головний майдан міста – Незалежності. По-перше, він недалеко від центру, по-друге, неподалік розкинулася алея «Закоханих» з диво-лавочками на ній, на якій ви просто зобов’язані зробити своїм гостям фотосесію.
Місця,  де  здійснюються  бажання
Невід’ємним атрибутом будь-якої екскурсії є «визначна» місцина, де відвідувачі щось натирають, гладять, кидають монетку і загадують бажання. В Хмельницькому теж є такі місця. Приміром, хмельницькі студенти, аби успішно здати сесію – «тиснуть» лапу черепасі…  Біля корпусу ХІРУПу вона встановлена у 2002 році відомими хмельницькими майстрами – народним художником України Миколою Мазуром та його сином Богданом. Черепаха (а вона вважається символом мудрості в багатьох народів світу) подарована особисто тодішньому ректору інституту Віталію Олуйко. За традицією, перед іспитом або заліком варто потерти долонею лапку черепахи і – все буде «окей»!
Якщо сесії вашим гостям уже не загрожують, а найстрашніше випробування – випробування часом їхніх почуттів, значить вам усім у парк ім. М. Чекмана – до «Підкови». Кожна хмельницька та знаюча «приїжджа» пара після офіційної реєстрації у РАЦСі поспішає повішати замочок на підкову. На замках пишуть зізнання на зразок «Настя + Коля = любов», а ключ ховають вдома у надійне місце, бережучи його, як талісман.
Мрієте про поповнення? Випередіть лелеку – завітайте до «Лелеки» першими! А їх у нас аж… три! В пологовому будинку, на виїзді з міста та на алеї «Закоханих», про яку ми уже розповідали вище.
Аліса  і  парк  чудес
Звісно, переситившись цивілізацією вам і вашим гостям захочеться дихнути свіжого повітря, перепочити на лоні природи, змінивши автомобільний шум на спів горобців та крякання диких качок. Це означає, що настав час запастися всіляким смакотинням і відвідати парк культури та відпочинку ім. М. Чекмана. Купіть попкорн – для себе, батон – для лебедів та качок, соняшникове насіння – для голубів. Звісно, можна щось прихопити і для білочок. Але на те, що будете годувати їх з долонь – особливо не розраховуйте. Відвідайте зоокутоточок: екс-артистка цирку – ведмедиця Аліса, хоча й сліпа, проте ласа до всебічної уваги. І спеціально для іногородніх гостей може пригадати якийсь трюк зі свого «зіркового» життя.
А ще в парку є тир і всілякі атракціони. І не треба казати, що це для дітей. Можливо, ваші гості тільки й чекали моменту, коли вирвавшись з міста, де їх всі знають, вони застебнуть паски безпеки і з неймовірним вереском здіймуться у небо. Тим, хто боїться висоти, різнокольорове, але страшенно скрипуче «Чортове колесо» полоскоче нерви краще за кімнату жахів.
Пікнік  під  зоряним  небом
Від парку до торгово-розважального центру «Оазис» – рукою подати. І саме тут ми пропонуємо поповнити кров адреналіном, гуртом переглянувши п’ятихвилинний фільм у форматі 5D, припудрити носики, випити по склянці чаю та пройтися крамницями. А завершальним акордом вашої одноденної прогулянки нехай стане вечірній пікнік, влаштований на пляжі або у сквері, що неподалік від нього. Звісно, якщо ще маєте сили, можна відправитися за місто, до прикладу, –  в район телевежі. І, частуючи один одного нехитрими наїдками із супермаркету, насолодитися спілкуванням, заходом сонця та казковими вогнями Хмельницького-нічного.
Шматочки  Проскурова  на  пам’ять
Немає нічого приємнішого, ніж зберігати емоції про поїздку не лише в душі чи у вигляді заставки на робочому столі комп’ютера, але й в красивих речах, придбаних під час мандрівки. Про цікаві деталі своєї подорожі найкраще розкажуть саме оригінальні сувеніри та гостинці, привезені собі, рідним, друзям та колегам. Усі рекорди б’ють магніти на холодильник, які розвішують на своєму морозильному сховищі для їжі чи не у кожній сім’ї. Гнучкі, дерев’яні, пластмасові або із глини – на яких закарбовані найкращі місцини Хмельницького. Такі магніти милуватимуть очі вам і вашим близьким ще багато-багато років. Хорошим подарунком  стануть і роботи наших майстрів: вироби зі шкіри Ніни Косарєвої, керамічні ляльки Галини Гоми, декоративне мило Олени Дросенко, тістечка з рушників Марини Дорожкіної, прикраси з полімерної глини Катерини Пясти.  
Солодке  –  дітям,  пиво  –  чоловікам
Найприємніший презент – той, котрий можна з’їсти. Ніщо не сформує кращого уявлення про Хмельницький, ніж, скажімо, пляшка іміджевого хмільного напою від ВАТ «Хмельпиво» – «Проску­рівське-преміум», виготовлене з пшона, цикорію та зеленого чаю.  Або «голівка» «Швейцарського» сиру від Хмельницької маслосирбази чи «паличка» духмяної ковбаски «Сервелат» від котрогось з чисельних місцевих виробників м’ясної продукції. Аби потішити найменших, придбайте рулет з маком від ТОВ «Стіомі-Холдінг», тортик від ВАТ «Насолода» або вафлі від Хмельницької кондитерської фабрики «Кондфіл».

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую