Зелені свята на Хмельниччині: від зілля у хаті до традиційних пирогів з цибулею і пшоном

На сьогодні, 31 травня, припадає православне свято Трійця, яке в народі називають Зелені свята. За народною традицією, в цей день треба "замаїти" хату: оселю прикрашають свіжими гілками клена, ясена чи липи, а долівку в оселі встеляють аїром (татарським зіллям, яке у деяких селах досі називають «шваром») і запашними травами.

В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського зберігається фото з архіву українського мистецтвознавця Стефана Таранушенка. На ньому – прикрашена до Зелених свят хата в Дунаївцях. Цій світлині, яка є свідченням традицій і культури того часу, близько ста років. Етнограф Стефан Таранушенко здійснював експедиційні розвідки на Кам'янеччину у 1920-х роках.

Так прикрашали хати в Дунаївцях на Зелені свята у 1920-х роках. Фото: Стефана Таранушенка, з архіву в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського 

Аби пригадати традиції, пов'язані з Зеленими святами на Хмельниччині, Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва оголосив обласний гастрономічно-етнографічний флешмоб #ЗеленийДухХмельниччини. До нього може долучитися долучитися кожен, опублікувавши розповідь, фото чи відео про традиції свят з таким хештегом до 10 червня 2026 року.

Серед тих традицій, які вже можна відстежити, в Ізяславському історико-краєзнавчому музеї поділилися традицією плетіння ляльки-травниці, яка в прадавні часи служила оберегом. Для її виготовлення використовували не просто дикоростучі трави, а трави, які широко використовувались і народній медицині (барвінок, м'ята, полин, любисток, шавлія, бузина тощо).

У групі Спадок Ізяславщини також поділилися рецептом Юлії Харчук із села Закружці, яка за давнім родинним рецептом готує на Зелені свята пироги з зеленої цибулі, яйця та пшона.

Для приготування тіста потрібно взяти 500 мл теплого молока, 25 г свіжих дріжджів або 8 г сухих, 2 яйця, 3 столові ложки цукру, 1 чайну ложку солі, 70 г масла або олії та приблизно 800 г борошна.

Для начинки знадобиться 1 склянка пшона, 5–6 варених яєць, великий пучок зеленої цибулі, 50 г масла, сіль і перець за смаком.

Спочатку пшоно добре промивають гарячою водою кілька разів, щоб прибрати гіркоту, після чого відварюють у підсоленій воді до готовності та охолоджують. Варені яйця дрібно нарізають, зелену цибулю шаткують і змішують із пшоном. До начинки додають масло, сіль та трохи перцю.

Для тіста у теплому молоці розчиняють дріжджі й цукор, додають яйця, сіль, масло та поступово всипають борошно. Замішують м'яке тісто й залишають у теплому місці приблизно на годину, щоб воно підійшло.

Готове тісто ділять на невеликі шматочки, розкачують, кладуть усередину начинку та формують пиріжки. Викладають їх на деко швом донизу, змащують збитим яйцем і випікають у розігрітій до 180°C духовці приблизно 25–30 хвилин до рум'яної скоринки.

Після випікання пироги бажано накрити рушником на 10 хвилин - тоді вони будуть особливо м'якими й пухкими.

А ще пані Юлія розповіла, що й досі в селі прикрашають подвір'я гілками липи та татарським зіллям, по хаті розкидають татарське зілля, яке, кажуть, відганяє злих духів. «Пам'ятаю колись бабуся посилала мене на узлісся. Там росла рослина з жовтим цвітом і фіолетовим листям «Іван-та-Мар'я». Її обов'язково освячували з іншими духмяними травами, висушували і зберігали за образами, Вірили, що ця освячена рослина захищає дім від грози й злого, приносить спокій у сім'ю, береже худобу та врожай», - розповіла пані Юлія.

До теми: Як на Поділлі сто років тому розписували хати до Великодня. Історія у фото