ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Фотограф Геннадій Працевич: «Я показую лише позитив»

Культура 5800

Доктора Бикова з серіалу «Інтерни» знаєте? Ото уявіть собі, що перед вами той самий Биков, з його манерою говорити, жартами на межі фолу чи, ба, навіть «нижче пояса», в окулярах, з хитрою усмішкою, яка не сходить з обличчя.

Але замість фонендоскопа і білого халата у нього фотоапарат і … завжди різний прикид від кумедних беретиків і шаликів до військових берців і шкіряних брюк. Фотографа Геннадія Працевича не помітити в натовпі важко. Він завжди в оточенні красунь, веселий, позитивний і без комплексів. Усе в нього «крутиться» навколо сексу, бо він переконаний, що це і є основа розвитку всієї цивілізації. Він не вірить у жодні передбачення чи прикмети, стверджує, що в житті людини стається лише те, про що вона думає, чого очікує і у що вірить. У нього немає улюблених фільмів, книг, артистів, бо він любить «все і багато!». Напевне, єдине, чого він не терпить – це розповідати про себе, все переконував: мовляв, нехай краще хтось розповість, бо я себе не бачу з боку. Але після довгих перемовин, що тривали кілька місяців, після постійних переїздів між Києвом та Хмельницьким, ми все ж таки його «присадили». За чашкою кави, слово за слово, відволікаючись на дівчат-фотографії-знайомих він розповів стільки цікавого, що той монолог навіть не хотілося переривати запитаннями…


Життя за кадром

«Кажуть, що священику і фотографу відкриті усі двері. Я переконаний, що будь-якій людині відкриті усі двері, потрібно лише повірити, що ти можеш увійти в них. Зробити будь-що не важко, важко повірити, що ти це зможеш.
Ось я завжди мріяв працювати за вільним графіком. У дитинстві мені подобався час канікул, коли не потрібно було зранку вставати. У мене вже десять років час канікул. Самодисципліна дозволяє мені спати по вісім годин на добу і разом із тим, засиджуватися до півночі за комп’ютером чи у компанії. Зараз мені позаздрила би більша частина хмельничан, але зізнаюся, що то не завжди так. Часто я у вихідні, коли люди ніжаться на пляжі чи відпочивають за містом, працюю над ідеєю чи проводжу мозковий штурм щодо нового проекту. Але не варто думати, що я «фотограф до кінчиків нігтів». Я вмикаю його, коли беру до рук фотоапарат уже безпосередньо перед зйомкою. Адже до того, як почав фотографувати, був інженером-конструктором радіоапаратури. Працював на заводі електроніки, потім купив собі «Запорожця», навчився його ремонтувати, а ще пізніше став майстром-ремонтником і вже мав кілька людей у своєму підпорядкуванні. Згодом організував перший сервісний центр, потім ще один, і ще кілька. Так доріс аж до генерального директора сервісних центрів «Mazda motors» у західному регіоні України. Паралельно займався ресторанним бізнесом, а на додачу придбав собі ще й музичну апаратуру і займався постановками танцю. Тоді мені дружина все повторювала: «Чого ти там вчиш, нічого ж не вмієш!». Я й справді не вмів, просто робив так, як хотів, і багатьом ці танці подобалися.
Фотографувати починав із портретної зйомки, теж лише тому, що мені подобалося це робити. На фотографії у стилі «ню» мене «присадила» дизайнерка, з якою ми певний час разом працювали. Якось у розмові вона запитала, чому не працюю з оголеною натурою, а я просто «відмазався», що нецікаво. Потроху вона мене «опрацьовувала» і врешті-решт переконала. Вона ж і стала моєю першою оголеною моделлю. Ті фото потім купували у Європі і в Києві. Одного разу замовили серію з одинадцяти фотографій для офісу дуже великої компанії.

Фотографія – як спорт
Моделі… Зараз вони самі мене знаходять. Я не міг ні раніше, ні тепер просто підійти на вулиці до дівчини, як це, можливо, роблять інші фотографи і запропонувати сфотографуватися, бо вона мені сподобалася. Я розділяюся на «фотографа» і «звичайну людину» і обидва мене дуже сором’язливі.
Фотографія – як спорт. Модель повинна знайти свого лідера по емоціях, почуттях, догнати його і перегнати. Тому що у світі вже все давно придумано до нас, потрібно його лише втілити через своє бачення. У моїх роботах немає бійок, вбивства, насилля. Ось до прикладу крик – він однаковий і в болі, і в пристрасті, але я буду показувати лише пристрасть. Всі мої роботи спрямовані лише на позитив. Так, так! Саме таким я є, білим і пухнастим. Можу показати на фото ніжність навіть у жорсткого мужика з купою м’язів. Якщо фотографую оголену дівчину, то ставлю завдання показати її не як повію, а як власницю розкішного тіла. І взагалі, в мене все працює на основі розвитку цивілізації і побудові нормальних людських стосунків. Просто до кожної моделі потрібен особливий підхід. У кожної без винятку дівчини, яка приходить на фотосесію, спрацьовує захисна реакція. У професійних моделей вона має одну основу, а у звичайних дівчат – іншу. Моделі мають досвід роботи і тому спокійніше ставляться до процесу роботи.  
Моя мета в житті показати, що кожна, окремо взята людина, класна. Потрібно любити себе таким, як є. Це я й намагаюся показати усім і поширюю позитив серед людей, принаймні серед тих, з ким працюю. Навіть моделей, які після тривалої роботи зі мною роз’їжджаються в різні країни на роботу, наставляю, щоб допомагали одна одній, підтримували своїх, ставилися до усього, що відбувається з позитивом. Одного разу приходить дівчина у студію і плаче, бо посварилася зі своїм молодим чоловіком. Я її намагався розвеселити, втішити, ледь на голову не ставав. Вона спочатку ніби посміхалася крізь сльози, а потім і взагалі заявила: «Ну Гена, от чого ти мене смішиш? Я ж плачу!». І все, печаль пройшла. Отак і в житті – треба смішити того, хто плаче.


Параметр «сексуальність»

У всіх є сексуальність, вона закладена з дитинства. Моє завдання – це розкрити і показати не лише глядачам, а, найперше, самій людині. Якщо навіть хто каже, що її немає, то знайду. Мене цьому вчили різні люди у різні часи. До прикладу, професійно розрізняти у дівчатах красу і сексуальність мене навчив родич, який ну, дуже полюбляє дівчат. От від нього я вчився розрізняти справжню, не вульгарну і брудну сексуальність, а ту розкішну якість, що непомітна, але так приваблює іншу стать. Думаєш, я зараз ось так просто візьму і розкажу, як показати чи побачити сексуальність? Дзуськи! І не тому, що мені шкода, просто це ціла наука. Не можна ж прийти до університету, за півдня отримати диплом і стверджувати, що ти розумна. Так? Ось відкривати у собі сексуальність теж потрібно навчитися, це процес! Сексуальність складається із багатьох факторів, які доповнюють один одного. Кожній людині притаманна сексуальність: худорлявим і товстеньким, високим і низьким… Параметр «сексуальність» існує окремо від параметру «краса» чи «зовнішність». Все це може бути поєднано, але це різні поняття. Треба спілкуватися з людьми, у кого вона є, хто її випромінює. Саме тому, вміло працюю «на межі» між тим, що законно і тим, що вже є «порнографія». Але мені, як фотографу, і мені, як чоловікові, подобаються різні типажі жінок. Ось, до прикладу, Моніка Белуччі. Як модель вона прекрасна, дуже чуттєво тілом передає всі емоції, в неї горять очі, вона гарно тримає образ. Але вона не в моєму стилі, якщо дивитися з точки зору чоловіка. Мені подобається образ, створений на світових подіумах: худорляві, високі на зріст, і бажано з гарною фігурою. Хоча, абсолютного поняття красоти немає. Нині на піку популярності такі риси, завтра – інші, а післязавтра взагалі інші.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую