Від холоду до повенів: такою була погода у минулому

 Надмірні холоди
Траплялися вони не так часто, але фактів надзвичайних морозів чимало. Правда, охарактеризувати їх у минулі століття можна лише за описами. Так, 1448 року хронікер записав: «На Поділлі надзвичайно люта зима. Від страшних холодів загинуло понад 40 тисяч татар». У 1709 році: «Черезмерно жестокая зима, от коей многия тысячи людей, зверья и деревьев погибло».
У числових виразниках (тобто температури за Цельсієм) існують спостереження лише ХІХ–ХХ століть. Переглянувши їх, виявляємо, що найлютіші морози на Поділлі були у лютому 1911 року – 36 із позначкою мінус. Саме тоді подільські газети містили чимало повідомлень про жертви від переохолодження. Так, 12 січня газета «Подолія» писала про наступне: «Проскуров. Стоят третий день необычные морозы. В уезде, близ местечка Николаева найдены замерзшими трое пассажиров». Майже такі самі морози були взимку 1941 року – ртутний стовпчик термометру впав до -35 С. За тридцять з мінусом не раз фіксували на Поділлі у січні-лютому 1953-1954 років. Тоді, до речі, холодна зима була по всій території України – повністю замерзло Азовське море та північна частина Чорного моря. Серед останніх надзвичайних холодів згадаємо -33,5 С?, які зафіксували у нас 9 січня 1987 року.
Тривала багатосніжна зима, майже як теперішня, була у Хмельницькому в 1995-96 роках. Розпочавшись у кінці листопада, вона відступила лише наприкінці березня. У січні-лютому дуже часто стояли 15-20-градусні морози, снігу випадало в п’ять разів вище норми, а на водних об’єктах утворився льодостав із товщиною криги до 60 см. Однак очікуваної великої повені після тієї зими не було, адже сніг танув поступово.
Надзвичайні повені
Проте, не завжди перехід від надмірного холоду до тепла проходив без наслідків. Надзвичайні повені траплялися, як правило, на найбільших річках – Бузі та Дністрі, під час танення снігів та льодоходу.
На Дністрі найбільша повінь була зафіксована у 1861 році. Як повідомляли «Подольские Губернские Ведомости»: «С 14 на 15 февраля, около 12 часов ночи, лед на реке Днестр вблизи г.Старая Ушица, от прибывшей воды поднялся и пошел по течению…Через несколько минут после того глыбы льда перегородили реку Ушицу…от чего вода разлилась с быстротою до той степени, что жители едва успевали в одном лишь одеянии бежать из своих домов, оставляя в воде свое имущество. На рассвете 15 февраля видны были одни только крыши домов и стоги сена, плывшие по воде с домашними птицами и собаками, производившими вой…»
Небувалою видалася повінь 1909 року: в середині березня швидко почав танути сніг, рівень води в Дністрі та Бузі піднявся до рекордних позначок, під водою опинилися сотні гектарів землі. Про перебіг подій тієї весни яскраво свідчать повідомлення в пресі: «20 березня. На Поділлі спостерігається небувалий розлив Дністра. Жванецька водомірна станція зафіксувала швидке підвищення рівня води – за неповний тиждень майже на 3 метри! Вже затоплені прибережні низовини та деякі поселення...».
Жахливими були наслідки стихійного лиха 1909 року у прибузьких районах, й, в тому числі, теперішньому Хмельницькому. Процитуємо одне із повідомлень газети «Подолія»: «22 березня. Повінь у Проскурівському, Летичівському, Літинському повітах набуває величезних розмахів. Від повені на Бузі та Плоскій серйозно постраждав Проскурів. 15 березня Плоска вийшла з берегів і наступного дня затопила вулиці, що прилягають до річки. Цілі квартали опинилися під водою, і вулиці перетворилися на справжні річки, сполучення по яких можливе лише за допомогою човнів. На місці повені організоване чергування пожежників. 20 березня повінь набула катастрофічних розмірів, і місцева влада була вимушена за допомогою пороху висадити в повітря греблю на Бузі». Врятувавши таким чином Проскурів, за кілька днів викликали катастрофу нижче по течії Бугу, в Меджибожі. 5 квітня місцева преса повідомляла: «Катастрофічна повінь триває в Меджибожі та його околицях. Внаслідок того, що проскурівську греблю висадили в повітря, вода ринула до Меджибожа з такою силою та швидкістю, що всі заходи стримати потік виявилися марними. Крига вмить знесла міст і шлюзи та зруйнувала греблю. Постраждали мешканці прибережних районів, де підтоплено багато будинків та вулиць»… Повінь 1909 року на Поділлі тривала до 10 квітня.
Бували повені й у інші роки, але вже не з такими наслідками.

Сергій Єсюнін.