А «клята прописка» потрібна...

З хворої людини працівник ніякий, тому закон дозволяє лікуватися «з відривом від виробництва». Сиди собі вдома, пий мікстури і відновлюй сили для майбутніх трудових подвигів. Так само закон дозволяє «відриватися» і батькам, чиї малолітні дітлахи підчепили хворобу і потребують чи то амбулаторного, чи стаціонарного лікування. Якщо тільки лікарі не проти, інакше лікарняний лист не випишуть, і доведеться з’ясовувати стосунки зі своїм роботодавцем. Нещодавно довелося стикнутися з доволі типовою ситуацією: дитина захворіла, і ми в черговий раз відвідали поліклініку. Після усіх оглядових процедур лікар поставив дитині діагноз «ГРВІ» та призначив амбулаторне лікування. «Працюєте? Лікарняний потрібен?», – запитує лікар. «Звісно, – відповідаю. – Хвору дитину ні з ким вдома залишити». «Ви тут прописані?» – запитує лікар. «Ні, у селі», – відповідаю. «Листок непрацездатності з догляду за дитиною видаємо лише за місцем прописки», – як відрізав той. Я намагалася доводити, що шостий рік поспіль моя дитина обслуговується у цій поліклініці, що ми з чоловіком працюємо в обласному центрі і офіційно сплачуємо усі відрахування до усіляких фондів, і що лікаряний беру не вперше... «Їдьте до головного лікаря міської дитячої лікарні із заявою, щоб він дозволив вам виписати листок непрацездатності. Але зробити це треба обов’язково сьогодні». Як? Уявляєте собі маму з хворою дитиною, з кашлем, тем- пературою і купою інших неприємних симптомів, котра пхається через усе місто, аби підписати ту кляту заяву. А як же інакше? Дитину ж бо ні на кого залишити. Впевнена, що 90 відсотків матерів плюнуть на той листок непрацездатності і підуть з дитям додому лікуватися, а потім вже виправдовуватимуться на роботі. Образа ж, звісно, на «кляту прописку», котру вже, до речі, відмінили кілька років тому, та сумніви, що «щось тут не так...», залишаться. То, може, варто таки розібратися, чому нас позбавляють наших законних прав. Ну, по-перше, і це факт беззаперечний, а головне зафіксований в Основному законі України – Конституції – жінка має право на створення умов, які дають їй можливість поєднувати працю з материнством (ст. 24). Хіба можливість отримати листок не- працездатності мамі, котра працює і виховує дитину, цього не стосується? По-друге, стаття 11 «Право на вибір та відмову від медичного втручання» Закону України «Про права пацієнтів в Україні» забезпечує право пацієнта на вибір лікаря, а також будь-якого іншого медичного працівника чи лікувально-профілак- тичної установи, за умови, якщо вони в змозі забезпечити йому відповідну медичну допомогу. Тобто, якщо простіше, людина не зобов’язана лікуватися тільки там, де прописана. Так, це безсумнівне і законне право: прийти до будь-якої поліклініки, побажати змінити дільничного або лікаря-спеціаліста, який вас чимось не влаштовує. А нам і досі намагаються щось пояснити щодо «місця прописки»?.. Вимагайте письмової відповіді Ось це, власне теорія. А на практиці, за роз’ясненнями щодо ситуації навколо листка непрацездатності та прописки, ми звернулися до головного лікаря Хмельницької міської дитячої лікарні та Хмельницької дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Головний лікар Хмельницької міської дитячої лікарні Іван Гуцул стверджує, що дільничні лікарі діють згідно з інструкцією порядку видачі документів, що засвід- чують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України на основі статті 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’яз- ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовлени- ми народженням та похованням». «Матері чи батькові, в яких захворіла дитина, але вони не прописані в Хмельницькому, варто звернутися до Хмельницької міської дитячої лікарні (саме в день звернення до лікаря) і написати заяву, щоб отримати листок непрацездатності. Такий порядок, затверджений інструкцією», – каже Іван Володимирович. Читаємо інструкцію. Згідно з пунктом 1.9, «листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно- поліклінічних закладах видається лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору громадянином лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи, документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються при наявності заяви-клопотання громадянина, пого- дженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, засвідченої його підписом та печаткою лікувально-профілактичного закладу». Ані слова щодо прописки. Йдеться лише про місце проживання. То як же довести в поліклініці, що ти тут, у місті, справді живеш, хоч і непрописаний. «А чи може підтвердженням цього стати, наприклад, медична картка дитини, котра обслуговується в поліклініці ще з народження, отримує тут усі профілактичні щеплення тощо», –це питання ми вже адресували до спеціалістів Хмельницької дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності – довірених лі-карів. «Звісно, мамі такої дитини просто не мають права відмовити, – стверджує Анатолій Крамар, завідувач відділу з питань тим- часової непрацездатності фонду. – І прописка тут ні до чого. Втім, якщо жінка, дитина якої зареєстрована десь в районі, вперше звернулася до поліклініки в Хмельницькому, то дільничний педіатр має погодитися взяти її дитину на обслуговування і для цього потрібно написати заяву на ім’я головного лікаря міської дитячої лікарні та отримати дозвіл. Крім того, згідно з тією ж інструкцією, пункт 8.2, відповідальність за стан організації та якості експертизи тимчасової непрацездатності, зберігання та облік документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, несе керівник закладу охорони здоров’я. Якщо в закладі спостерігалися якісь порушення, керівник має право посилити контроль за видачою лікарняних листків, але це аж ніяк не може стати причиною відмови. А якщо дитину шість років обслуговували в поліклініці, то відмовити мамі в оформленні листка непрацездатності просто не мають права». Що ж виходить? Залишається набиратися сміливості й не дозволяти порушувати наші громадян- ські права. Врешті, вимагати від лікаря чи закладу аргументованої письмової відповіді: чому саме відмовляють оформити лікарняний. Звісно, щоб потім його можна було оскаржити через суд. Так, без неприємних дискусій не обійдеться. Бо лише так у нас, на жаль, можна відстояти право на наші законні права.