Сто днів на престолі. Леонід Прус про політику, кадрові перипетії та ненаписану заяву

Зазвичай це прес-конференції, апарат чиновника «шуршить», рахують успіхи, намагаються пом'якшити невдачі (якщо такі є), складають цифри у високі показники… Все це буде й у голови облдержадміністрації Леоніда Пруса. Але цифри залишимо для офіційних повідомлень. Напередодні традиційного звіту ми запитали у Леоніда Івановича про його особисті думки, прийняті та неприйняті рішення, намагалися дізнатися, хто насправді впливає на кадрові призначення і чому однакові ситуації вирішуються по-різному. Леонід Іванович сипле загальниме фразами, робить довгі паузи, а наприкінці розмови не всидів за столом і почав ходити по кабінету. Каже, багато сидить протягом дня, хоче розім'ятися. 
… про область
- Леоніде Івановичу, якою за ці сто днів ви побачили область?
- Коли приступав до роботи, пам’ятав слова прем’єр-міністра, який сказав: «Казна порожня, бюджет розбалансований». Ми кинулися в райони – і в багатьох з них побачили цю розбалансованість. Багато питань було по детінізації заробітної плати та бізнесу. Потім додалися проблеми з Росією – експорт, імпорт, економічні обмеження тощо. У нас же левова частка підприємств орієнтована на Росію. Тому відразу я трохи насторожився, бо бачив, що ситуація важка. Але потім ми почали знайомитися з галузями промисловості, з трудовими колективами, з виробництвами… Проблема з ринками Російської Федерації є, але підприємства області самі знаходять шляхи виходу з кризи, вони вже почали орієнтуватися на інші ринки.
Нам нещодавно перекрили газ, але ми задовго до цього провели нараду з керівниками і я переконався, що в плані енергозбереження і заміщення альтернативними джерелами енергії наші підприємства нормально працюють.
За аграрний сектор я особливо не турбувався. Знаю, що наша область на досить рейтингових місцях по виробництву продукції сільського господарства.
Звісно, дуже великий негатив викликає антитерористична операція на Сході, адже це забирає і час, і ресурси. Батальйон територіальної оборони довелося створювати буквально з коліс. Бюджет взяв на себе тільки грошове забезпечення, щодо всього іншого, то ми тут, на місцях, переконували керівників, просили допомоги,і таким чином це все робили.
Але є проблеми. Ми не можемо, наприклад, на повну силу зайнятися ремонтом доріг через проблеми з фінансуванням. І я, і інші керівники пишемо листи, виходимо на Київ, телефонуємо – не стоїмо на місці, одним словом.
Стосовно легалізації заробітної плати – так, це питання, яке потрібно вирішувати на законодавчому загальнодержавному рівні.

– А щодо виведення бізнесу з тіні маєте якісь бачення?
– Це можна зробити лише економічними важелями. В першу чергу, потрібно спростити податкове законодавство, адміністрування податків, знизити податковий тиск на бізнес. Буде спрощена система оподаткування, буде знижений тиск – відповідно, підприємцю буде вигідніше платити податки, а не ховатися і думати, коли його «притиснуть».
– Але це те, що робиться на загальнодержавному рівні і може тривати протягом року-двох в кращому випадку. А на місці є якісь, хоча б мінімальні, важелі впливу? Що Ви можете зробити на місці як керівник?
– На місці ми це й робимо. По легалізації заробітної плати у нас щомісяця засідає комісія, спілкуємося з підприємствами, які мають заборгованість. Намагаюся по можливості на нарадах, на колегіях наголошувати на цьому, зокрема, управлінню внутрішніх справ. Збираю керівників, силовиків фіскальних органів і акцентую завжди на тому, що ми маємо показати зараз нашу реальну ефективність.
– Тобто практичні кроки і тим більше результати є чи поки це відбувається на рівні морального тиску?
– Це не стільки моральний тиск, скільки нагадування. Я постійно з ними спілкуюся, є певні кроки, відпрацювання у відповідних служб. Про них не варто говорити, поки це не буде доведено до суду.
…про кадри
– Під час першого нашого з Вами інтерв’ю Ви казали, що не є прихильником того, щоб звільняти всіх і відразу, хоча й маєте кадри на заміну. Сьогодні частина керівників звільнилися самі, частину дотиснули різними методами, але на їхні місця нікого не призначають. Чому?
– Щодо тих посадовців, яких громадськість вимагає звільнити, а ми ще цього не зробили – ми спілкуємося з ними, і якщо подивитися той люстраційний список, який мені був поданий, то основна частина посадовців, розуміючи ситуацію, пішли самі. Щодо тих посадовців, які все ще не звільняються – ще раз хочу наголосити, що законного шляху вплинути в нас немає, тому що людина може тільки за власним бажанням написати заяву. Ви бачили, що деякі посадовці писали заяви, потім їх відкликали. Будучи на нараді в Києві, я і мої колеги ставили питання перед вищим керівництвом держави про те, щоб у законодавстві якимось чином була передбачена система впливу на подібну ситуацію при кадрових призначеннях.
– Що маєте на увазі під «системою впливу»?
– Якісь певні погодження з головою обласної адміністрації. Поки таких кроків немає. Єдине, що внаслідок обрання президента, згідно з законом України про місцеві державні адміністрації, голови обласних і районних державних адміністрацій автоматично пишуть заяви на звільнення в зв’язку з припиненням повноважень.
– А Ви вже написали заяву?
– Ще ні.
– Чому?
– Тому що потрібно витримати процедуру. Все має бути в свій час.
– Якщо Ви напишете заяву, маєте надію, що президент Вас перезатвердить? Чи готові піти?
– Як вирішить президент, так і вчиню. Якщо президент, проаналізувавши мою роботу і мою кандидатуру, визнає, що мені потрібно залишитись, то я, звісно, закочу рукави і буду працювати далі. А якщо у президента буде інша думка, то, звичайно, я погоджуся з нею.
– Але все-таки, ви хочете залишитися чи ні?
– Я не тримаюся за крісло. Якщо буде потреба, я піду і буду в іншому місці приносити користь суспільству, громаді. Це не проблема.

– Ви неодноразово наголошували, особливо перед громадою, що чимало кандидатур перед призначенням, узгоджується з політиками. Наскільки впливають політичні домовленості на те, що зараз немає багатьох призначених керівників?
– Не можна сказати однозначно. Якщо в загальному оцінювати ситуацію, то по-різному. В якісь мірі квотний принцип вливає, бо, як я неодноразово говорив, політичні сили між собою то домовляються, то не домовляються. Після усіх цих тисків на мене, коли ми до хрипоти пояснювали певні речі, можливо, широкий загал почав розуміти ситуацію, адже лише процедура звільнення триває мінімум два тижні. І це теж має вплив.
– Але є посади, які реально мають політичне забарвлення чи навіть є принциповими для партій?
– Звичайно, є такі факти. Відбуваються консультації, домовленості, шукаються компроміси, і в результаті процес просто затягується.
…про політику.
– У вас перший заступник – свободівець з досить чіткою політичною позицією. Як вам працюється в одній команді?
– (пауза у –надцять секунд – авт.) Бувають певні питання, які спричиняють розбіжності у поглядах. Але ми намагаємося знаходити компроміс, домовлятися, аргументувати, доводити і приймати рішення.
– На сесії один із депутатів заявив, що саме Симчишин блокує призначення одного з керівників управління інфраструктури і туризму. Чи є справді факти, коли хтось блокує призначення?
– Можливо, у нього є якесь певне власне бачення щодо керівника цього управління. Але тут ситуація нетипова, адже в цьому управлінні і керівника, і заступника (представників попередньої влади) потрібно було звільнити. Вони звільнилися, і сталася катастрофа – люди не отримували заробітної плати, розпорядчі документи не підписувалися. Тому я прийняв рішення призначити людину, якій би не потрібно було проходити тривалу процедуру погодження. До того ж, це галузь, яка потребує різних рішень, тому Олександр Сергійович десь не погоджувався з цим, і дійсно на певний період затягнув погодження цього розпорядження.

… про райони
– Поясніть ситуацію з районами, де виникли проблеми з головами райдержадміністрацій. У Волочиську, будемо відверті, не просто громада не прийняла керівника, там замішаний народний депутат…
– Народний депутат разом з громадою стали проти призначення Аліма Міщука, вивели цю ситуацію за межі району, і розпорядженням президента це призначення було відмінене.
– Що стало останньою краплею, яка спонукала Вас написати листа Турчинову про відкликання Міщука з посади?
– Я вже й не пам’ятаю… З адміністрації президента було звернення про те, щоб проаналізувати ситуацію і дати довідку… Ми проаналізували і дали відповідну відповідь.
– Тобто Ви проаналізували і вирішили його забрати, щоб заспокоїти ситуацію?
– Я це не вирішував. Наші служби, кадровики сформували документ і направили його в адміністрацію президента, так як від нас вимагали.
– Щодо Ярмолинець – там теж люди не сприймають нового голову, але призначення досі не відмінене, керівника не звільняють, і ніякі рекомендаційні листи на адміністрацію президента не йдуть, хоча ситуація там почала розвиватися набагато раніше. Чим Ярмолинці відрізняться від Волочиська?
– В Ярмолинцях, в принципі, ситуація така сама. Громада не сприймає нового керівника, мотивуючи тим, що призначений голова райдержадміністрації – не місцевий, і до цього кілька його попередників також були не місцеві…
– Але чому немає такої ж реакції, як по Волочиську?
– Реакція аналогічна. Громада звернулася (я не пам’ятаю точно, коли) до нас, щоб ми написали про цю ситуацію вищому керівництву держави. Ми сформували лист, практично такий самий, як по Волочиську, і відправили. Нещодавно було звернення з адміністрації президента, була проаналізована ситуація і ще один офіційний документ було відправлено в адміністрацію президента з описом ситуації. Президент приймає рішення.
– І все-таки, чому у Волочиську все вирішилося так швидко, а в Ярмолинцях тягнеться до цього часу? Чи не тому, що у Волочиську, скажімо так, нічийний голова був, не від партії, а в Ярмолинцях ваш, «ударівець»?
– З нашого боку жодного політичного забарвлення в цій ситуації немає. По Волочиську був направлений один документ в адміністрацію президента, по Ярмолинцях – два. Ми нічого не затягували. По документах проведена аналогічна робота, прозора, і з нашого боку ніякого впливу не було і немає.

– Наскільки впливає на ситуацію в області та прийняття рішень народний депутат від вашої партії Олександр Корнійчук?
– Буде неправильно сказати, що тільки Корнійчук впливає. Звичайно, щодо кадрових питань (оскільки це є прерогатива політичних партій), я раджусь, так. Але я ж не питаю Корнійчука, чи мені робочу поїздку робити у вівторок чи в четвер? Єдине, ми можемо радитися щодо кадрових питань в тому, що стосується нашої політичної сили. Причому не стільки радитися, скільки «Удар», як і інші політичні сили, дає мені кандидата, я з ним спілкуюся, і так само можу відхилити його, як будь-якого іншого.
- Правда, що серед членів «Удару» є чимало колишніх представників Партії регіонів?
– Я не є керівником жодної структури партії «Удар», я звичайний рядовий член, тому мені така інформація невідома. Наскільки я знаю, таких у нас немає.