На власні очі: Кримчани про анексію. З підслуханого в тролейбусах

Інформації щодо анексії Криму з точки зору експертів, політиків та тих хто себе так називає, є достатньо. А що думає про це пересічний кримчанин? Про це не дізнаєшся з екранів телевізору, а тільки в громадському транспорті та на вулицях.

Сільське населення стверджує, що з Україною було легше, бо була гривня і було зрозуміло, що скільки коштує, а зараз в рублях важко розібратись. Страждають від відсутності туристів і з побоюванням думають про зиму.

«Туристичний сезон, відверто кажучи, не просто підірваний, його взагалі немає. Росіяни вимушені добиратися в Крим з Краснодарського краю на поромі через Керченську протоку, там величезні черги, тому охочих не так багато. Вісімдесят відсотків всіх туристів в Криму завжди складали українці, а цього року їх взагалі немає», - розповіла Валентина, власниця торгової точки на одному з кримських пляжів.

Зими в Криму бояться всі. Всі, крім пенсіонерів. Пенсійна ейфорія гуляє по Криму та дарує впевненість в завтрашньому дні всім пенсіонерам, адже від нової держави грошей вони отримують в декілька разів більше. Хоча, деякі з них з підозрою ставляться до нічим не обумовленої щедрості, і в їхніх розмовах час від часу чутно занепокоєння, мовляв, з січня відбудеться переіндексування виплат і теперішні суми залишаться тільки в минулому.

Міське населення стверджує та наочно показує, що 23 роки не відчувалось хазяйської руки України в Криму: інфраструктура в містах розвалена та з Радянського Союзу не ремонтувалась. Гарним станом відрізняється Севастополь, в бік якого заздрісно дивляться всі інші кримські міста. В інших курортних містах набережні – гарні, а у центрі міст просто неможливо ходити. В цьому випадку Росія – як варіант і надія на те, що будуть щось робити з кримськими туристичними ресурсами, адже Україна практично нічого не робила. Точаться дискусії, що можливо не тих депутатів в Криму обирали, і вони, безсовісні, розкрадали всі гроші, виділені на півострів. Але одразу такі запеклі дебати гасяться тезами про те, що громадянське суспільство в Криму не відстоювало своїх позиції в Україні. Втім, жалкувати про щось вже пізно.

Найбільше скептиків серед молоді, але зорієнтовані вони не на українізацію, а на те, що, будучи в Україні, студенти мали більше можливостей вступити до ВНЗ за кордон, а з Росією це набагато складніше. На бажання виїхати за кордон анексія рідного Криму не вплинула, тобто, бажання залишилось і дещо навіть примножилось – всі хочуть виїхати у Європу.

Кримські татари з пересторогою ставляться до приєднання Криму до Російської Федерації, адже в Україні їх як ніхто особливо не підтримував, так і не обмежував. А в теперішній ситуації можна припустити, що обмеження прав національних меншин в боку Росії, теоретично, може виникнути, адже досвід вже є.