ye-logo.v1.2

Тараджійці все життя збирають гроші на похорони або Як проходила у Хмельницькому зустріч із відомим мандрівником

Туризм 3740

Богдан Логвиненко розповів про оригінальні традиції індонезійців.

Київський журналіст та блогер Богдан Логвиненко останні півтори роки живе в Індонезії. Там він будує туристичний офіс та кафе з українською кухнею, а також водить групи мандрівників у цікаві нетуристичні місця.
Мандрівник завітав у наше місто, щоб розповісти хмельничанам про бюджетні подорожі країнами Південно-Східної Азії, зокрема Малайзією, Сингапуром та Індонезією.
“Малайзія та Сингапур — розвинені країни, де практично не має корупції і більшість населення вільно спілкується англійською, - розповідає Богдан Логвиненко. - Це приклади толерантних країн, де проживає кілька націй, котрі говорять різними мовами, сповідують різні релігії”.
Він розповів, як знайти безкоштовний нічліг у цих дорогих країнах, скориставшись сайтом всесвітньої гостинності couchsurfing.com, як оформити в інтернеті Сінгапурську онлайн-візу, як зробити фіктивну резервацію номеру у готелі тощо.


Та найбільше захоплення у бувалого мандрівника, який відвідав 38 країн світу, викликає Індонезія з її гарною природою, доброзичливими мешканцями і дивними традиціями.
“Індонезія — це 17 тисяч островів, на яких проживає близько трьохсот народів, розвивається п'ять релігій. Тут є дивні для білих людей традиції, які треба спішити бачити. Адже з часом їх забороняють, і вони відходять у минуле”, - каже мандрівник.
Так, він розповів про народ тораджи, все життя якого присвячене... смерті.
“Якщо хтось помирає, для родичів дуже важливо організувати достойні похорони для покійного, який, до речі, може рік і більше перебувати у домі серед живих, - розповідає Богдан, який багато разів був свідком тораджійських похорон. - Похорони тривають цілий тиждень, протягом цього часу забивають ритуальних буйволів, їдять, веселяться. Ховають людей не під землею, а у скелях, в яких видовбують могили”.


На його думку, мандрівникам краще уникати туристичних регіонів, таких, як острів Балі, де білих людей більше, ніж місцевих, а бути ближче до місцевих. Так вдасться побачити справжню, колоритну Індонезію.
“Скільки я харчувався у місцевих кафе та вуличних торговців, жодного разу не було проблем. А двічі пообідав у кафе європейського стилю піцою та спагеті і отруївся. Хай у кафе, де харчуються місцеві, на стінах немає картин, зате там усі одне одного знають, і якщо господар когось отруїть, усі сусіди перестануть до нього ходити, - пояснює Богдан. - Будьте відкритими для індонезійців, намагайтеся вчити місцеву мову, одягайтеся, як вони, і ви відчуєте дуже доброзичливе ставлення”.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую