Наталя Ханецька: «Шукайте підтримки - у родичів, друзів, спеціалістів…»

 в Іловайському котлі винищили поранених, Донецьк та Луганськ у вогні, а росіяни КАМАЗами вивозять устаткування оборонних заводів. Що буде далі? І як упоратися з ситуаціями, які лякають?
За словами практикуючого психолога Наталі Ханецької, в психології існують поняття: реальне та ідеальне.
«Дуже часто ми малюємо у своїй уяві ідеальну картину, яка, на жаль, не співпадає з дійсністю, - каже пані Наталя. - Це - ідеальне. Зрозумівши реальність, людина відчуває розчарування, біль, одним словом, вона страждає.
Реальне - це те, що є насправді і те, що в більшості випадків змінити ми не можемо. Як те, що відбувається в країні зараз. Тому раджу, хоча б у цей важкий час, забути про мрії і повернутися до дійсності, внутрішньо готуючи себе до різних варіантів розв’язки тієї чи іншої ситуації.
Є ще один вихід - віра. Віра в те, що все буде добре. Віра в Бога - як він дасть, так і буде. Віра в сили свого чоловіка, який зараз перебуває на війні. В допомогу інших країн, в підтримку, пораду, присутність близьких. Хоча, на жаль, ми нерідко соромимося звернутися по допомогу до друга, колеги, піти до священика.
Далі. Громадянська позиція. Кожен має вирішити: хто він є, і що для нього головне в цей момент. Тому дайте собі відповідь: що ви робите для того, щоб у нас був мир, щоб не бомбили ваш будинок. І взагалі, що ви можете зробити, аби не допустити війни на своїй території. Бо багато хто здатен лише кричати на всіх кутках, який він патріот, і як вболіває за Україну. Коли ж доходить до справи, ховається по кутках. Я не кажу про те, що кожен повинен брати зброю у руки і йти воювати. Можна просто допомогти тим, хто вже воює - коштами на каски, бронежилети, харчі, або тим пораненим і скаліченим, які нині лежать у госпіталях.
І ще одне: намагайтеся жити в тій ситуації, яка є в цей момент. І коли вам хочеться плакати - плачте, сміятися - смійтеся. За можливістю - відволікайтеся, тобто, займіться тим, що може підняти ваш настрій: поїдьте на риболовлю або на відпочинок за містом, підіть у кіно, по магазинах, зустріньтеся з друзями. Навіть якщо вам дуже не хочеться цього робити, все одно - робіть, навіть через силу, і ви й не помітите, як думки підуть у зовсім іншому напрямку.
Було б дуже добре на певний час повністю відмовитися від перегляду новин, особливо перед сном. Хочете знати, що робиться у світі, подивіться їх раз на день, не більше. І то, лише тоді, коли перегляд не викликає у вас депресії або нападів агресії. Зрозумійте: що від вас нічого не залежить, а ви лише зіпсуєте здоров'я та настрій собі та своїм близьким.
У крайніх ситуаціях - істерики та депресії, допомогти зможе лише спеціаліст».