Гаряча тема:
- Війна
32 блокпост: бойового духу для перемоги вистачить!
Після короткого відпочинку один із героїв гвардієць на ім’я Анатолій - старший сержант з хмельницького батальйону Нацгвардії погодився розповісти про службу на 32 блокпосту.
За життя бійців з 32 блокпосту молилася вся Україна. Більше тижня в повному оточенні під шквалом куль, вибухами снарядів, - і ось вони вийшли. Засмучені і стомлені, та головне – живі.
Упродовж облоги вони героїчно тримали позиції й вийшли також героїчно: зі зброєю та українським прапором в руках.
- 6 жовтня ми прибули на місце несення служби, - пригадує Анатолій. – Бійці, яких ми замінили, розповіли в загальному про ситуацію, тож ми знали, що легко не буде.
32 блокпост поблизу Смілого на Луганщині являвся крайньою точкою: далі господарюють терористи. Як виявилося ця крайня точка мозолила очі ворогу, тому її систематично обстрілювали.
- На ранок 7 жовтня почав працювати снайпер, - пригадує гвардієць, – й так щодня: ми прокидалися під звуки пострілів, а близько 9 вечора останнім обстрілом ворог сповіщав нам про відбій до ранку наступного дня.
Увечері розпочинався мінометний обстріл. Спочатку бійці рахували, скільки мін випускає в їхню сторону ворог: спочатку 102, потім кількість коливалася від 70 до 150. Вони годинами лежали прижавшись до землі, ризикуючи підняти голови, відстрілювалися й завдавали нищівних ударів терористам. Та найзапекліший бій був 18 жовтня: закінчувалися боєприпаси, знесилені бійці годин сім відстрілювались, перегрівалася зброя, одні змінювали інших. Тієї доби бійці не зімкнули очей.
Аналізуючи ті події зараз вони впевнені, що завдяки своїй злагодженості тоді вижили, й навіть більше, - їм вдалося відтіснити ворога на незначну відстань.
Терористи покинули свої позиції залишивши нам чимало трофеїв, - продовжує старший сержант. – РПГ-22, -26, -18 купу набоїв, ящик гранат, постріли для гранатометів та багато іншої зброї, яка потім була використана проти них самих.
Окрім цього Анатолій виймає з кишені маленький буклет, - ще одну знахідку на позиціях терористів. Це буклет виданий Головним військово-медичним управлінням РФ, пам’ятка для військовослужбовця з інструкцією надання першої медичної допомоги.
Окрім постійних обстрілів та запеклих боїв терористи вели психологічну війну. Мало не щодня висували ультиматум: відійдіть, або помрете. Але воїни 32 блокпосту не здавалися. Недалеко за ними 31 блокпост, за ним – 29. Вони розуміли, у разі залишення своїх позицій вони наражають на небезпеку побратимів.
Анатолій розповів, як кілька разів до них пробивалося підкріплення, і як техніка була розбита ворогом.
- Було й таке: їде підкріплення, а сепаратисти його перехоплюють, пригадує гвардієць. – Водія відпускають, а продовольство, й усе, що нам віз забирають собі. Дивом прорвався до нас водій на "Уралі" з водою та боєприпасами, - це ще більше надихнуло нас тримати оборону.
Героїчний гвардієць пишається своїми побратимами: «Там пліч-о-пліч стояли офіцери, контрактники, мобілізовані й резервісти. Нас усіх об’єднала одна справа, й підтримуючи один одного ми виконали завдання».
27 жовтня бійці за наказом залишили блокпост, але запевняють: треба було б іще, опирались би ворогу й далі.
Гвардієць з медичною освітою з семирічним стажем військової служби Анатолій запевняє, що бойового духу вистачить, аби дати гідну відсіч загарбникам.
- Ми обов’язково переможемо! Адже перемагає не сила, перемагає дух, а його у нас хоч відбавляй!
Ірина Макарченко, Сайт Національної гварді України.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: