Гаряча тема:
- Війна
Жінка з нічого може зробити три речі
А Галина Клименко – значно більше
Французи жартують: «Жінка з нічого може зробити три речі: скандал, салат і капелюшок». Та куди там француженкам до звичайної хмельничанки Галини Клименко! Її картини, панно, прикраси, аксесуари і всілякі-різні декоративні дрібнички взагалі зроблені мало не зі сміття.
Вироби Галини Клименко я вперше побачила на одному святі минулого року. Серед розмаїтого вернісажу майстрів, якими в час економічної скрути свідомо чи мимоволі стали чимало українців, змушені розвивати свої вміння й захоплення, – фітоживопис невисокої тендітної жінки не загубився. Її картини з сухих квітів і рослин мали не лише колір і форму, а й, здавалося, запах – літа, осені, весни. І народжували настрій – сумний чи веселий, безжурний чи задумливий. І ще чимось невловимим були схожі на свою авторку. Крихкістю? Природністю?
Біля столика з роботами Галини Клименко люди затримувалися надовго. Кожного приваблювало своє. Когось – несподіване використання природних матеріалів. Інших – своєрідність живопису, поєднаного з іншими – нетрадиційними – виражальними засобами. Третіх – ідеї творів, відображені не в назвах («Я рідко називаю свої роботи, бо кожен бачить у них своє», – каже Галина Григорівна), а в колористичній гамі, тематичній спрямованості. Мене ж зупинив зимовий пейзаж. Рвані краї білої шкіри, взятої за основу картини, – наче глибокі замети. Коричнева рама – важка, як темні зруби стін на тлі сіро-бузкового неба й білосиніх снігів. Серед осіннього тепла мене тримав і не відпускав від себе зимовий день, відтворений точно, зримо, у лаконічній і виразній водночас стриманості тонів і відтінків.
Майстерня Галини Клименко виявилася поруч, у її колишній квартирі. Спершу Галина Григорівна облаштувала тут крамницю християнської літератури, яку випускає видавництво зятя. Книги ошатні, палітурки багаті. А стіни були голі. З бажання заповнити, оживити їх і народилися «джерела творчості» Галини Клименко. Фітоживопис був тільки початком. Творча енергія, все життя стримувана роботою і сімейними клопотами, вийшла з берегів і затопила будні молодої пенсіонерки новими враженнями і знаннями. У неї наче відкрилося друге дихання і почалося нове життя. І їй захотілося відкрити по-новому і вдихнути нове життя в звичайні предмети й речі, які оточують нас щодня.
Каміння, насіння, коріння, пісок… Ці звичайнісінькі природні матеріали, що в буквальному значенні валяються під ногами, художньою уявою і талановитими руками пані Галини переносяться на полотно, шкіру, папір чи ще якесь «поле для творчості» і перетворюються на картини чи оригінальні предмети інтер’єру. Ну майже як у казці про Царівну Жабу, яка спершу ховала відходи зі столу в широкі рукави, а потім «махнула правою рукою – розлились озерні плеса; махнула лівою рукою – попливли по блакитній гладі білі лебеді». Отаке звичайне чародійство.
Важко визначити техніку, в якій працює Галина Клименко. Для втілення своїх задумів вона використовує все що завгодно: фарби, квіти, кору дерева, мушлі. В темних квадратах рам кучерявляться не впізнані мною пелюстки чаю каркаде, «оштукатурена» фарбою гречана крупа, «підмакіяжені» зерна кави, жмути мережива.
Повсякденні, звичайнісінькі, абсолютно далекі від світу мистецтва речі в роботах Клименко створюють сюжети, наповнюють простір у рамі життям. Самі рами – також невід’ємний елемент будь-якої роботи. Має значення фактура, розмір, колір, аксесуари. Втім, має значення все – бо все робиться з любов’ю.
Твори Галини Клименко є в приватних колекціях не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Найпопулярніші, найзапитуваніші – ті, що нагадують людям про рідний край, про милу серцю Вітчизну. Власне, всі її роботи – наче тепло рідного дому, що завжди зігріває серце.
Фото Дмитра СКРИПНИКА.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: