ye-logo.v1.2

У Старокостянтинові розпочали лікувати душі воїнів АТО

Суспільство 9000
Фото: vikna.if.ua

Якщо не проводити психологічну реабілітацію учасників антитерористичної операції, війна для багатьох з них триватиме все життя.

Перші пацієнти почали проходити лікування в психіатричному відділенні реабілітаційного центру, який відкрився на базі військового госпіталю Міністерства оборони України у Старокостянтинові.
Багато бійців, які повернулися із зони АТО, отримали не тільки фізичні каліцтва, а й душевні травми. Вони надмірно дратівливі й агресивні, у них порушений сон, немає апетиту. Більшість з цих чоловіків починають «воювати» і в мирному житті.
“Військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, часто страждають психічною травмою, яка переростає в пост-травматичний стресовий синдром, - розповідає головний психіатр Міністерства оборони України, начальник клініки психіатрії Головного військового клінічного госпіталю МО України Олег Друзь. - Він може проявитися через місяць після перенесеної реакції на позамежний стрес або розвинутися через півроку. Люди, що страждають пост-травматичним стресовим синдромом, часом поводяться неадекватно в самій звичайній ситуації. Наприклад, боєць стоїть в магазині в черзі і чує якесь слово, яке сприймає на свій рахунок, - і виникає конфлікт. А військовослужбовці, звільнені за станом здоров'я, почувають себе кинутими, ображаються або зляться на тих, хто не воював. З початку бойових дій психіатрична допомога знадобилася більше семи тисячам силовиків. І ця кількість з кожним днем збільшується.
На базі військових госпіталів і санаторіїв ми активно відкриваємо психіатричні відділення, де постраждалі зможуть отримати необхідну допомогу психіатрів, психотерапевтів, психологів та інших фахівців. Тиждень тому перших пацієнтів прийняли в реабілітаційному центрі, відкритому на базі військового госпіталю у Старокостянтинові. Попередньо ми навчаємо персонал, адже багатьом співробітникам вперше доводиться мати справу з такими хворими.
Подібні відділення вже працюють і в санаторіях Хмільника Вінницької області, Пущі-Водиці під Києвом, у госпіталях Одеси, Харкова, Дніпропетровська. За домовленістю з Міністерством охорони здоров'я України для бійців АТО відкриваються реабілітаційні центри на базі госпіталів для ветеранів Великої Вітчизняної війни. Ми також пропонуємо об'єднати зусилля медикам інших силових структур, адже лікар, який бачив пацієнта на полі бою, може надати йому більш кваліфіковану допомогу. Намагаємося налагодити контакти і з обласними психіатричними лікарнями, психіатрами в райцентрах, щоб військові, які страждають психічними розладами, були під наглядом, могли проходити лікування.”
За словами Олега Друзя, кожному бійцеві необхідний дво- або тримісячний курс психологічної реабілітації, інакше в Україні можливе повторення «в'єтнамського синдрому». Багато американських солдати і офіцери, які воювали у В'єтнамі, так і не змогли пристосуватися до мирного життя. Душевні травми вони «заліковували» алкоголем, наркотиками, скоювали злочини або суїцид. Подібні проблеми спостерігалися і в українців, які воювали в Афганістані - вони страждали «афганським синдромом».

Наталія САНДРОВИЧ, «ФАКТИ»

Коментарі:

Миша Лашкай 30.10.2015 21:46

Чудовище збройних сил! Псіхушка закритого типу, а не реабелітаційний центр. Я та два товариша мали " чєсть " отримати путівки до " санаторія " в Старокостантинові. Уявляєте наші обличя коли ми прибули на місце, і побачили щось дивне? Спершого погляду таке враження що це покинута територія, трухлявий деревяний забор, пусте подвірья шпиталю-жодного паціента. Ми спочатку подумали що нам випала нагода бути першими паціентами цього занедбаного " санаторія ". Нарешті нам вдалося знайти приймальне відділеня, там ми зрозуміли куди ми потрапили, зайшовши в середину двері зачиниламедсестра на ключ, ще одна дивна новина немає з середини на дверях дверноі ручки. Нічого вам не нагадує?-так роблять у псих лікарнях. Зразу запитаня- хлопці скоріше здавайте телефони і всі особисті речі, і швидше оформляємось бо вже кінець робочого дня, на годинику 16:15. Попросили показати нам відділеня та палати де ми будемо проходити реабілітацію, лікарка Лілія Іванівна так обурилась ніби ми попросили чогось іншого))) Зрозумівши що ми не по адресі ми покинули територію злощастного реабілітаційного центру. За межами шпиталю нас наздогнав пан капін та став ледь не примушувати нас до госпиталізаціі, в цю розмову втрутився чоловік ороній який представився начальником реабілітаційного відділу, і сказав- так у нас наполовину закрите відділеня тому що у нас буйні люди і так далі. Але якщо ми такі опасні для суспільства то чого нас не супроводжували? І яка це реабілітація де не можна вийти на подвіря?-це вьязниця. Тож не брешіть що там медом на мазано і не списуйте гроші!

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую