ye-logo.v1.2

“До кровопролиття у Хмельницькому призвела фатальна витівка кількох осіб”

СБУ: бруківка проти куль 5868
Фото: Дмитра Скрипника

Так вважає громадський діяч і активний учасник хмельницького та київського Майданів під час революції Гідності Руслан Рохов.

Минув уже рік з дня трагедії під управлінням СБУ у Хмельницькій області, проте штурм відомства силовиків ще довго відгукуватиметься болем у серцях хмельничан. Того злощасного дня на передовій подій був Руслан Рохов. Відомий у Хмельницькому громадський діяч намагався стримати натовп обурених людей, проте уникнути смертей та поранень не вдалося.

- Це був трагічний збіг обставин та безвідповідальність тих, хто розбив вікно при вході в споруду СБУ, - розпочинає розмову євромайданівець Руслан Рохов. - Гадаю, саме ці два фактори запустили маятник протистояння, яке мало трагічні наслідки. Якби не було розбито вікно – не було б пострілів. Не було б пострілів – не було б перших жертв автоматної черги. Не було б її – не пала б споруда. Але це лише судження.
- Все ж таки, хмельничани піддалися на провокацію, штурм був запланований чи це нещасний випадок?
- Важко відповісти на це запитання однозначно. Відповідь на нього мали би дати компетентні органи. Під СБУ був тодішній начальник міського відділу міліції Василь Птащук та багато інших правоохоронців. Дивно, що вони не внесли ясність в цю ситуацію. Мені наразі важко відповісти, що рухало тими людьми, що спалили СБУ. Планували вони це, чи їх спровокували постріли, громада зможе дізнатись лише з їхніх свідчень. Та маю великі сумніви, що такі свідчення колись з’являться.
- На скільки виправдано було пікетувати СБУ, зокрема трощити двері? Чого тоді хмельничани хотіли від силовиків?
- Вважаю, що хмельничани мали пікетувати всі органи державної влади, силові структури та відомства, які могли б вплинути на припинення кровопролиття в столиці. Натомість фатальна витівка кількох осіб, які розтрощили двері СБУ, призвела до кровопролиття в Хмельницькому. Мені й досі не зрозуміло, кому і чому прийшла в голову ідея ламати двері та бити вікна при вході в режимний об'єкт, працівники якого мають право застосовувати вогнепальну зброю.
Інше питання, чи виправдано була застосована зброя? Чи можна було її не застосовувати і спробувати розрядити ситуацію шляхом діалогу? Переконаний, що можна було. Я не пригадую, якою точно була мета пікету під СБУ. Пам’ятаю лише те, що люди на Майдані розділились на три частини: одна пішла до обласної прокуратури, якщо не помиляюсь, їх повів нинішній виконуючий обов'язки губернатора Хмельниччини Олександр Симчишин, одна пішла під СБУ, а одну я повів в споруду Хмельницької обласної державної адміністрації.
- Багато хто говорить, що жертви під СБУ були вигідними деяким політичним силам, а як ви вважаєте?
- Запитання щодо партійних інтересів слід адресувати партійцям. Мене шокував би такий факт, якби з’ясувалося, що комусь була вигода з того, що були жертви під СБУ. Що може бути цінніше за життя людей?
- СБУ – це спецслужба, чи могли силовики передбачити такий сценарій подій та попередити його?
- Думаю, що могли. І переконаний, що мали б - це їхня робота! Та чи могли попередити його, не певен. Вважаю, що СБУ могла не допустити таких трагічних наслідків, які мали місце, але вони точно не могли зірвати мітинги чи протести. Це був природній процес, який зупинити не можливо.
- Якщо повернути час назад, що би ви змінили у своїх діях, на що б намагалися вплинути, а що би повторили?
- «Хорошо быть стратегом, видя бой из далека». Є таке прислів’я. Зараз добре розмірковувати, коли знаєш, що відбувалося, де відбувалося, і хто ініціював процеси. Але тоді ми не володіли й десятою частиною цієї інформації. Суто теоретично, якщо ми говоримо про коригування дій з поправкою на наявність інформації, я б взяв слово для виступу на Майдані і публічно попередив людей про можливі наслідки у випадку, якщо хтось спробує проникнути в споруду СБУ і попросив не допустити цього, якщо хтось спробує це зробити. Решта б не зазнала змін.
Хоча є ще одна річ, яку б варто було не змінити, а в якій слід було бути більш наполегливим. Мова про спілкування з тодішнім мером міста Сергієм Мельником. Я його напередодні трагічних подій, під час сесії облради, просив проявитись як лідер міста. Наполягав, аби він взяв приклад з Садового (мер Львова, - прим. автор) і почав організовувати людей. Щоб він взяв відповідальність на себе. В умовах революційної анархії він був чи не єдиний, кого люди послухали б. Він мене відіслав до Лєскова, а той – до Симчишина. Олександр, так само як і я, робив, що міг. Як відомо, жертв під прокуратурою та в ОДА, куди ми вели людей – не було.
- Який вклад події під хмельницьким управлінням СБУ привнесли у Революцію Гідності?
- Гадаю, що ті події мобілізували всю громаду і позбавили прислужників режиму Януковича будь-яких можливостей приборкати ситуацію в регіоні. В той день по всій країні прокотилась хвиля подій, які були початком кінця правління Януковича. Шкода лише, що той переломний момент має такий гіркий присмак.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую