Як американці хмельничан в бейсбол грати вчили

 Або юнаків та юнок,  які хотіли б навчитися вільно володіти битою та бажають вдосконалити свою англійську.
„Спершу літні бейсбольні табори проводили за кошти американців з громадської організації „Корпус Миру”, – розповідає Ігор Гусяков, організатор заходу, директор школи іноземних мов „Нова мова”, – але гроші закінчилися і все доводиться робити власними зусиллями.
Бейсбольний табір – це не прибуткова справа. В Болгарії, приміром,  за двотижневу участь у подібному таборі треба викласти з кишені десь з півтисячі євро. У нас плата символічна – 60 гривень з людини”.
За  ці гроші потрібно орендувати приміщення, придбати кожному учаснику футболку, заплатити за відповідний принт на ній, обновити спорядження. До речі, за ним пан Ігор уже декілька разів особисто їздив до Сполучених Штатів. А ще – грамоти, кубки, необхідний реквізит для конкурсів – витрачатися є на що.

 Їли  вишні  наввипередки,  бігали  голяка,    розмовляли  про  все  на  світі
Напередодні спортивного майстер-класу молодь розійшлася по аудиторіях, в яких у невимушеній атмосфері спілкувалися англійською з волонтерами. Говорили про традиції, культуру, спорт. А потім вийшли на спортивний майданчик Хмельницького національного університету, і розпочалися ігри. Але не американські, а „наші”! Як от: конкурс з поїдання вишень, бігу з ногою, прив’язаною до ноги товариша, гра на роздягання... Це коли учасники знімають одяг (хто що може) і викладають у довжелезну  лінію. Чия довша – та команда й перемагає. І ще багато чого цікавого.

За результатами проведених спортивно-розважальних конкурсів поділилися на шість команд по п’ятнадцять учасників. За кожною закріпили тренера. Класно бігати поряд з американцями, адже у цю гру вони грають з дитинства. Дехто, постійно тулячись до іноземців, діставав їх запитаннями. Інших за вуха не можна було відтягнути від поля. Після перших днів функціонування табору з’явилися перші „жертви”, обпечені сонцем. У деяких учасників піднялася температура. Але здаватися ніхто не збирався! „Під вечір ми були, як вичавлені лимони, – сміючись, розповідає Ірина Волошина, учасниця табору. –  Розходилися по домівках змучені, але щасливі!”.
Сім днів, протягом яких тривав бейсбольний табір, промайнули, наче мить. Ніби щойно розігралися, а вже слід прощатися. На згадку про супердійство усі учасники отримали з рук американців грамоти, а переможців нагородили кубками.

„Подільські  дияволи”  збираються  щонеділі
Раніше Ігор Гусяков брав участь у літньому бейсбольному таборі як гравець. Тому, коли минулого року до нього підійшли хлопці з пропозицією створити щось подібне у рідному місті, не вагався. Так у нас з’явилася перша напівпрофесійна бейсбольна команда „Поділля Девлз”. Продовжується набір бажаючих навчатися цієї гри. Тренування проходять щонеділі о 17-й годині на стадіоні ХНУ. Поки що „Подільські дияволи” програють усі ігри. Але нещодавно до Хмельницького приїздила команда з Чернівців, яка грає у чемпіонаті України. Першу гру хмельничани програли, а от другу – „майже виграли”. Та перемога – це не головне, головне – початок.